Abstract
Non-compaction cardiomyopathy is a rare heart disease of non-ischemic origin, which is characterized by increased myocardial trabecularity with deep intertrabecular recessions, which contributes to increased thrombogenicity, loss of myocardial contractility and heart failure manifestation. Despite of the increasing number of publications describing this pathology during last years, this form of cardiomyopathy remains underdiagnosed and little known for a wide range of physicians. The purpose of the study was to present the role of speckle tracking echocardiography and cardiac magnetic resonance tomography in the differential diagnosis of non-compaction cardiomyopathy. Results. It was described a clinical case of a 53-year old female with intact coronary arteries, who had been followed up for ten years with a diagnosis of dilated cardiomyopathy after the detection of a left bundle branch block. When performing standard echocardiography, a two-layer structure of the myocardium was found in the apical lateral segments of the left ventricle (LV) with the presence of hypertrabeculated internal layer and diffuse decrease in global LV contractility (three-dimensional ejection fraction 34 %). There was a decrease in LV global longitudinal strain up to 12 % measured by speckle-tracking echocardiography. Analysis of segmental myocardial deformation curves in conditions of left bundle branch block revealed the most prognostically unfavorable dyssynchrony pattern. Cardiac magnetic resonance imaging confirmed the presence of hypertrabecularity with compact to non-compact layer ratio of more than 1/2,5, which verified the diagnosis of non-compaction cardiomyopathy. Conclusions . The clinical manifestations of non-compaction cardiomyopathy are non-specific, therefore instrumental criteria play an important role in the diagnosis. Cardiac magnetic resonance imaging, three-dimensional and speckle-tracking echocardiography are reliable methods for diagnostics and prediction of this disease outcomes.
Highlights
A – концепція та дизайн дослідження; B – збір даних; C – аналіз та інтерпретація даних; D – написання статті; E – редагування статті; F – остаточне затвердження статті
The purpose of the study was to present the role of speckle tracking echocardiography and cardiac magnetic resonance tomography in the differential diagnosis of non-compaction cardiomyopathy
A two-layer structure of the myocardium was found in the apical lateral segments of the left ventricle (LV) with the presence of hypertrabeculated internal layer and diffuse decrease in global LV contractility
Summary
A – концепція та дизайн дослідження; B – збір даних; C – аналіз та інтерпретація даних; D – написання статті; E – редагування статті; F – остаточне затвердження статті. Некомпактна кардіоміопатія – рідкісне захворювання серця неішемічної природи, яке характеризується підвищеною трабекулярністю міокарда з глибокими міжтрабекулярними щілинами, що зумовлює підвищене тромбоутворення, призводить до зниження скоротливої здатності міокарда та маніфестації серцевої недостатності. Незважаючи на збільшення кількості публікацій з описом цієї патології, ця форма кардіоміопатії залишається недостатньо діагностованою та маловідомою для широкого кола практичних лікарів. Наведений клінічний випадок малосимптомної жінки 53-х років з інтактними коронарними артеріями, яка протягом десяти років спостерігалася з діагнозом дилятаційної кардіоміопатії після виявлення повної блокади лівої ніжки пучка Гіса. Виявили двошаровість структури міокарда в апікальних бічних сегментах лівого шлуночка (ЛШ) із наявністю гіпертрабекулярності внутрішнього шару на тлі дифузного зниження глобальної скоротливості ЛШ (тривимірна фракція викиду 34 %). При спекл-трекінг ехокардіографії спостерігали зниження глобального поздовжнього стрейна ЛШ до 12 %
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
