Abstract
The article examines the role of international human rights legal standards in shaping the legal status of a person and citizen. Particular attention is paid to the analysis of human rights norms that shape and consolidate the legal status of a person and citizen at the international legal level, determining its formation at the level of the legislation of the national member states of the international community.
 The essential and decisive role of international legal standards in the processes of formation of the legal status of human and citizen rights occurring at the international legal (universal and regional) and national levels is stated.
 It is argued that the problem of the formation of the legal status of human and citizen rights and freedoms remains relevant, because it serves as a kind of calling card of each state, but it is objectified and complicated by contradictory tendencies in the development of the modern state regarding the limitation of its sovereignty and the need for existential participation in collective councils. maintaining international peace and security.
 It is stated that such processes continue to the present day and are systematically complicated because they are, on the one hand, influenced by the processes of legal globalization that promote standardization, typing and unification of international norm-making in the field of human rights, and on the other - the peculiarities of formation, operation and implementation of guidelines democratic legal statehood in each of the Member States of the international community.
Highlights
Що наведені ознаки мають пряме відношення й до формування на міжнародному й національному рівнях правового статусу людини і громадянина: по-перше, «мінімальний стандарт» дає змогу фактично сформувати правовий статус людина і громадянина як такий – у його феноменологічному та нормативному розумінні; по-друге, гарантування такого статусу закладає суттєві підвалини для його існування, реалізації, вдосконалення та розширення у майбутньому; по-третє, суб’єктно-облігаторний потенціал стандартів є свідоцтвом того, що феноменологія правового статусу людини і громадянина, а також його нормативне наповнення належним чином входять до міжнародно-правових та внутрішніх зобов’язань держави та її органів зі всіма наслідками, що з цього витікають, особливо щодо їх дотримання та належного виконання; по-четверте, наявність відповідних санкцій за порушення означених стандартів виступає як додатковий фактор їх визнання, легалізації, реалізації і гарантування
Документи, що становлять Хартію прав людини: а) заклали основоположні номенологічно-нормативні параметри не тільки прав і свобод людини і громадянина, б) а й відповідний кадастр таких прав і свобод, що повинен бути відображений у національному конституційному законодавстві держав-учасників зазначених договорів відповідно до в) узятих ними міжнародно-правових зобов’язань за цими договорами, і крім того, г) вони містять механізми гарантування реалізації таких зобов’язань, що також повинні бути запозичені національною системою законодавства держав-учасників зазначених договорів, – і в підсумку, ґ) наведені параметри становлять основу правового статусу людини і громадянина як у його міжнародно-правовому розумінні, так і з позицій його національної характеристики
Summary
РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОВИХ СТАНДАРТІВ ПРАВ ЛЮДИНИ У ФОРМУВАННІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
