Abstract

The article substantiates the mechanisms of the origin and development of hypochondriacal disorders at an individual’a professional burnout and discusses the basic psychological diagnostic approaches to this problem. The list of symptomatic features of the disorder is presented, similarities and differences of control and experimental groups are examined for this. General scientific methods were used to study different scientific sources, the works of national scientists, which allowed us to reconstruct the real facts of the studied problem. The etiology and development of hypochondriacal disorders in the group, researched during their professional work, was analyzed. The transformations of the respondents’ vital values and priorities for the future were marked in the cases when complaints about the respondent’s health worsening had pathogenetic influence. The objective coverage of the topic was achieved by unbiased, non-momentary conclusions, by taking into account the views of previous researchers and reliable, proven information from the selected sources. At the same time, we did not evade critical judgments and evaluations for demonstration of real psychosomatic problems of hypochondriacal disorders. The hypochondriacal disorder by many criteria is similar to somatized disorders. But in contrast to them, patients with hypochondria experience an overwhelming fear of life-threatening, yet not-diagnosed, serious illness. The hypochondriacal disorder is characterized by monotonous, emotionally vague complaints, which are supported by a large number of documents accumulated during different checkups and examinations. The complex approach was to cover the main directions of hypochondria psychological diagnostics and treatment at an individual’s psychological burnout. The comprehensive diagnostic principles are characterized by multimodality of methods used to collect information on disease etiology. In its context, the ability to integrate information obtained by different methods should be taken into account. In particular, such structures as biological (including biochemical, neurophysiological, psycho-physiological spheres), psychological (an individual experience and human behavior), social (interpersonal interactions in society) and environmental (material security, quality of life) should be examined as preconditions for these pathogenic phenomena. Clinical diagnosis of hypochondriacal disorders was established according to the psychological diagnostic criteria presented in the International Classification of Diseases, 10th Review (ICD-10: Class V. Mental and Behavioral Disorders) and DSM-IV diagnostic criteria. The following headings correspond to hypochondriacal symptoms: F45 - criteria for dysmorphobia, nosophobia, F45.0 - somatoform disorders, F45.2 - hypochondriacal disorders. The expert estimations and the interview method (Otto Kernberg’s structural interview by) were also used. &nbsp

Highlights

  • У статті зосереджено увагу в обґрунтуванні психодіагностичних критеріїв іпохондричних розладів під час професійного виснаження особистості та інших підходах щодо вивчення даного феномена

  • Вказано перелік симптоматичних особливостей розладу в умовах диференційних схожостей і відмінностей досліджуваних груп за міжнародними нормативами

  • Перспективи подальших досліджень проблеми розвитку іпохондричних явищ у фахівців у системі професійної освіти вбачається у таких напрямках: виявлення взаємозв'язку нав'язливих ідей та психологічного здоров'я людини, відмінностей цих невротичних станів у різних вікових групах; особливостей прояву явищ соматоформного типу в разі здійснення професійної діяльності, гендерної диференціації іпохондричних проявів

Read more

Summary

PSYCHOLOGICAL JOURNAL

ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ІПОХОНДРИЧНИХ РОЗЛАДІВ ОСОБИСТОСТІ В АСПЕКТІ ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ПІДХОДУ. У статті зосереджено увагу в обґрунтуванні психодіагностичних критеріїв іпохондричних розладів під час професійного виснаження особистості та інших підходах щодо вивчення даного феномена. Виникає потреба у виявленні та конкретизації діагностичних критеріїв іпохондричної поведінки особистості для встановлення її диференційних проявів і відповідностей нозології. Мета статті полягає у дослідженні та систематизації критеріїв, що використовуються для оцінки наявності іпохондричних розладів у фахівців різних професій, а також визначенні ступеня їх значущості у процесі оцінки. Об’єктом дослідження є оцінка відповідності іпохондричних розладів особистості згідно класифікації міжнародних номенклатур. Основним завданням є характеристика відповідностей психодіагностичних критеріїв іпохондричних розладів особистості в аспекті диференційного підходу. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що автором вперше розкрито психодіагностичні критерії іпохондричних розладів осоhttp://www.apsijournal.com/. Іпохондрія – суміжне поняття, тому варто акцентувати увагу саме на іпохондричних симптомах чи станах, які зазвичай мають різну етіологію та механізми розвитку. Недовго існуючі (менше двох років) і менш яскраво виражені приклади симптоматики класифікуються як недиференційовані соматоформні розлади (F45.1)

Згідно класифікації
Соціальная дезадаптація
РАССТРОЙСТВ ЛИЧНОСТИ В АСПЕКТЕ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОГО

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.