The Origins of the Distinction Between the Notions of Explanation and Understanding in Philosophy of Science and History of the Nineteenth Century

Mykola Bakaiev

doi:10.18523/2617-1678.2020.5.60-68

Abstract

A sharp distinction between the notions of explanation and understanding is more than relevant for contemporary philosophy. However, it is difficult to understand the current state and prospects of this terminological distinction without considering its origins. The author finds such origins in the field of philosophy and methodology of science (particularly, of historical science) of the nineteenth century. One cannot grasp the meaning of explanation and understanding in philosophy without considering the ordinary meanings since both notions are also actively used in the ordinary language. Hence, this paper has a twofold aim. Firstly, it investigates the meaning of explanation and understanding in everyday use. Secondly, it considers the origin of the distinction between the notions in philosophy. It is proven that the origin of the explanation in philosophy can be seen in Auguste Comte’s philosophy of science, namely in the first volume of The Course in Positive Philosophy published in 1830. There Comte introduces the notion of explanation (explication) in the context of the law of three stages, as well as the notion of positive explanation (l’explication positive) which makes positive knowledge or science different from the previous (non-scientific) stages of knowledge. As for the origin of understanding in philosophy, it is found in Droysen’s philosophy of history, namely in The Outline of the Principles of History (1858), where Droysen makes a distinction between understanding (Verstehen), which is used in history, and explanation (Erklären) that was discussed by Comte. Consequently, explanation and understanding, after being introduced to philosophy by Comte and Droysen, become the central notions of Dilthey’s well-known methodological distinction between natural sciences and humanities.Manuscript received 16.02.2020

Highlights

Поняття «пояснення» і «розуміння» є невід’ємною частиною сучасного філософського словника
Спекулятивний метод пізнання або впізнання має справу з міркуванням та його логічними формами
Explanation and understanding, after being introduced to philosophy by Comte and Droysen, become the central notions of Dilthey’s well-known methodological distinction between natural sciences and humanities

Summary

Пояснення та розуміння у звичайній мові

У філософії пояснення і ро зуміння нерідко протиставляють, що може бути наслідком запровадженого Вільгельмом Дильтаєм розділення наук на науки про природу (науки, що пояснюють) та науки про дух (науки, що розуміють). Розуміння – це 1) те, що сприймається і осягається розумом; 2) те, що ясно і чітко усвідомлюється; 3) те, що сприймається не так розумом, як інтуїцією та чуттям; 4) пізнання закономірностей та сутностей якогось явища; 5) оцінка, яка щось визначає та кваліфікує; 6) відомості та знання про щось. Тут Verstehen близьке до значення розуміння як пізнання сутності явищ, адже сутність, на відміну від явищ, не змінюється. Ранке Йоган Ґустав Дройзен (1808–1884), реагуючи в тому числі й на Конта, визначив, що в історії йдеться не про пояснення (Erklären), а про розуміння (Verstehen), адже перше стосується за. Але Дройзен, коли ка же про науку (Wissenschaft), має на увазі не лише природознавство, а й будь-яке систематичне знання. У Конта кожне знання з тріади пояснює світ, а різниця тут лише в тому, як воно пояснює – через богів, абстракції чи загальні закони.

Наука позитивне пояснення

Список посилань

OF THE NINETEENTH CENTURY