The level of psychosocial stress and mental health state in sailors of long-distance voyages

K.A Kosenko

doi:10.31393/reports-vnmedical-2019-23(4)-24

Abstract

Annotation. The purpose of the work is to study the level of psychosocial stress and mental health state in sailors of long-distance voyages, to determine the need to create system-specific measures for the protection of their mental health. During 2016–2019, 300 sailors of long-distance voyages were surveyed, including 200 merchant fleet representatives (110 crew members and 90 sailors) and 100 workers of passenger-carrying fleet of Ukraine (70 crew members and 30 sailors). All surveyed were male, citizens of Ukraine. The study involved the use of clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. Revealed that among the surveyed in each group, at least one third of the people who were consulted by a doctor did not show signs of mental health disorder or maladaptation. Among the respondents with some manifestations of mental maladaptation of different severity and clinical filling, there were more representatives of crew members (the number of merchant fleet commanders was higher than the number of passenger-carrying fleet commanders - 53% vs. 45%), and among sailors of both fleets the number of such persons was approximately the same (37% vs. 40%). The highest number of persons with pronounced manifestations of mental maladaptation of the clinical level of severity was recorded among sailors of the passenger-carrying fleet (27%), while among commanders the number of such persons had no statistical difference (16% vs. 13%). Healthy individuals without signs of maladaptation did not feel the burden of stress; surveyed with maladaptive manifestations of donozological severity and content, had a moderate level of psychosocial stress; patients with severe psychopathological inclusions have a severe level of stress. Thus, the level of psychosocial stress has a significant impact on the formation of mental health disorders in sailors of long-distance voyages, which should be taken into account when developing specific measures of psychotherapy and psychoprophylaxis for this contingent.

Highlights

Обстежено 300 моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торгового флоту (110 членів командного складу та 90 матросів) та 100 працівників морського пасажирського флоту України (70 осіб командного складу та 30 - рядового).
Серед респондентів з окремими проявами психічної дезадаптації різної вираженості та клінічного наповнення було більше представників командного складу (командирів торгівельного флоту було більше, ніж пасажирського 53% vs 45%), а серед матросів обох флотів кількість таких осіб була приблизно однаковою (37% vs 40%).
Найбільша кількість осіб з вираженими проявами психічної дезадаптації клінічного рівню вираженості було зафіксовано серед матросів пасажирського флоту (27%), у той час як серед командирів кількість таких осіб не мала статистичної різниці (16% vs 13%).

Summary

Introduction

Обстежено 300 моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торгового флоту (110 членів командного складу та 90 матросів) та 100 працівників морського пасажирського флоту України (70 осіб командного складу та 30 - рядового). Серед респондентів з окремими проявами психічної дезадаптації різної вираженості та клінічного наповнення було більше представників командного складу (командирів торгівельного флоту було більше, ніж пасажирського 53% vs 45%), а серед матросів обох флотів кількість таких осіб була приблизно однаковою (37% vs 40%).

Objectives

Results

Conclusion