Abstract
The article deals with the problem of payments state university scholarships to students in question in the context of the principle of "equal access to education" and the concept of "free education." Now in Ukrainian universities there are students of two different categories: the so-called "budget students" who study for free and receive scholarship from the state, and the so-called "payers" who pay tuition fee and do not receive stipends from the state. This situation leads to decline of the scholarship’s role as a stimulator, and, as a result - to general decline of the efficiency of higher education.
 In this regard, methodological aspects of improving the efficiency of public scholarship funds allocated to higher education are discussed. In particular, the term "scholarship" is analyzed in the context of the value of public education as the institutional system. Unfortunately, we continue to understand this concept in the Soviet interpretation as cash payments for students who use it to meet their personal needs during training. At the same time, the world understood as non-cash aid to pay tuition fee.
Highlights
У зв’язку з цим, обговорюються методологічні аспекти підвищення ефективності державних стипендіальних коштів, виділених на вищу освіту
Їх необхідно приваблювати адекватними зарплатами. / У висліді ми отримуємо незадоволену професуру, незадоволених громадян і неефективне використання держзасобів
This situation leads to decline of the scholarship’s role as a stimulator, and, as a result – to general decline of the efficiency of higher education
Summary
Стаття присвячена проблемі виплат державних стипендій студентам ВНЗ, яка розглядається в контексті принципу «рівного доступу до освіти» та поняття «безплатна освіта». Не заглиблюючись у критику аргументів міністра фінансів, зазначимо лише, що: 1) непрозорість і неефективність витрати коштів не може бути достатньою підставою їхнього скорочення (інакше слід зменшити фінансування практично всіх інших галузей); 2) порівняння витрат на освіту з іншими країнами має бути не в у відносних, а в абсолютних одиницях коштів (і в цьому випадку їх треба збільшувати); 3) «дефіцит якісних викладачів» також свідчить про необхідність збільшувати фінансування освіти; 4) аргумент про те, що «30% випускників залишаються незадоволеними, тому що отримали вищу освіту та потім не можуть знайти відповідну роботу» – свідчить не про те, що їм не подобається отримана вища освіта, а про те, що їм не підходить саме робота (недостатня платня, віддаленість від місця проживання тощо); 5) державні стипендії у нас платять не «усім студентам», а лише т.зв. Маємо наочний приклад хибної аргументації в обґрунтуванні слушного рішення, яка (аргументація) призводить до відміни цього рішення – після втручання прем’єр-міністра, який відреагував на протести студентів проти такої «несправедливості», заявивши, що скорочення стипендій не буде
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
