The effect of nanochromium citrate on the osmotic resistance of erythrocyte membranes in rats with the experimental diabetes mellitus

K V Sadogurska,R B Kosuba,В Г Зеленюк

doi:10.24959/cphj.17.1438

Abstract

Diabetes mellitus (DM) is a serious medical and social problem because of its wide spread in the world and a steady tendency to increase the number of patients. Aim. To study the effect of nanochromium citrate on osmotic resistance of erythrocyte membranes of animals with diabetes mellitus.Materials and methods. The study was performed on 18-month laboratory male rats. Diabetes mellitus was caused by dexamethasone (0.125 mg/kg, subcutaneously during 14 days). Nanochromiun citrate (NCC) was introduced into the stomach (0.01 mg/kg during 14 days). Permeability of erythrocyte membranes (the erythrocyte osmotic stability) was detected by the erythrocyte resistance in the mixture of isotonic solutions of urea and sodium chloride with their different volumetric composition. The osmotic hemolysis degree (%) was measured by photocolorimetry in relation to the optic density of the standard urea solution. The erythrocyte membrane osmotic resistance (EMOR) – (% of hemolyzed cells) was compared with the similar index in the control intact animals. The glucose level in the blood was measured by a glucometer.Results. In animals with the experimental DM in addition to the elevated glucose level in the blood to 14.2 ± 0.4 mmol/L the percentage of hemolyzed erythrocytes increased by 8.2-2.3 times compared to the control according to the increased concentration of urea in the solution. The increased permeability of erythrocyte membranes resulting in the reduced osmotic resistance of erythrocytes and their hemolysis is indicative of lipid peroxide oxidation (LPO) activation and decrease in activity of the antioxidant defense system in animals with DM. Introduction of NCC in DM reduced the glucose level in the blood to 6.6±0.4 mmol/L and increased EMOR considerably, and it indicates the presence of NCC membrane-protective properties.Conclusions. In case of the experimental (dexamethasone) DM the erythrocyte membrane osmotic resistance decreases, destructive processes are activated, resulting in their accelerated destruction. NCC decreases the glucose level in the blood of animals with DM and increases osmotic resistance of erythrocyte membranes.

Highlights

Цукровий діабет (ЦД) – серйозна медико-соціальна проблема, оскільки характеризується значним поширенням у світі та сталою тенденцією до збільшення кількості хворих
Diabetes mellitus was caused by dexamethasone (0.125 mg/kg, subcutaneously during 14 days)
In animals with the experimental Diabetes mellitus (DM) in addition to the elevated glucose level in the blood to 14.2 ± 0.4 mmol/L the percentage of hemolyzed erythrocytes increased by 8.2-2.3 times compared to the control according to the increased concentration of urea in the solution

Summary

Introduction

Цукровий діабет (ЦД) – серйозна медико-соціальна проблема, оскільки характеризується значним поширенням у світі та сталою тенденцією до збільшення кількості хворих. Мета роботи – дослідити вплив нанохрому цитрату на осмотичну резистентність мембран еритроцитів крові тварин при цукровому діабеті. Осмотичну резистентність мембран еритроцитів (ОРМЕ) – (% гемолізованих клітин) порівнювали з аналогічним показником у контрольних інтактних тварин. У тварин з експериментальним ЦД поряд зі збільшенням рівня глюкози в крові до 14,2 ± 0,4 ммоль/л відсоток гемолізованих еритроцитів порівняно з контролем зріс у 8,2-2,3 рази відповідно до збільшення концентрації сечовини в розчині. Підвищення проникності еритроцитарних мембран, що призвело до зниження осмотичної стійкості еритроцитів та їх гемолізу, свідчить про активацію ПОЛ і зниження активності систем антиоксидантного захисту у тварин з ЦД. Уведення НХЦ при ЦД зменшило вміст глюкози в крові до 6,6±0,4 ммоль/л і значно підвищило ОРМЕ, що свідчить про наявність у НХЦ мембранопротекторних властивостей. НХЦ зменшує рівень глюкози в крові тварин з ЦД і підвищує осмотичну резистентність мембран еритроцитів

Methods

Results

Conclusion