Abstract
The 2019 coronavirus disease (COVID-19) has infected people in many countries around the world. The discovery of an effective treatment for this disease, especially in severe cases, has been the subject of intensive scientific research. Therefore, the aim of this study was to evaluate the effectiveness of intravenous immunoglobulin (IVIG) administration in patients with severe COVID-19 infection. Patients with acute respiratory disease COVID-19 who received intravenous immunoglobulin in the intensive care unit were examined. All patients underwent non-invasive ventilation and all patients had concomitant pathology. Twenty patients participated in the study, 10 patients received an infusion of intravenous immunoglobulin. Patients who received IVIG were on invasive pulmonary ventilation for an average of 7 days, the condition of patients improved by days 2–3. At the time of transfer to adjacent departments (on average, day 14), the dynamics of the disease improved. Respiration rate was 23 per 1 min. SpO2 without O2 was 92 %. All patients presented with lymphopenia and increased transaminases level, the values of which normalized by days 2–3. When ultrasound examination of the lungs, there were no pulmonary consolidations in patients. Mortality in the group of patients who received IVIG was lower compared to patients who did not receive IVIG.
Highlights
Одна група отримувала введення імуноглобуліну (ВВІГ) — по 0,8 г/кг маси тіла, що розділені на 2 дні, тоді як інша група отримувала стандартне лікування
The effect of intravenous immunoglobulin on the course of acute respiratory disease COVID-19
Summary
Метою цього дослідження було оцінити ефективність внутрішньовенного введення імуноглобуліну (ВВІГ) у пацієнтів з тяжкою інфекцією COVID-19. Проведено спостереження хворих з гострою респіраторною хворобою COVID-19, які отримували внутрішньовенний імуноглобулін у відділенні інтенсивної терапії. Які отримували ВВІГ, знаходились на НІВЛ в середньому 7 діб, стан хворих покращувався на 2-гу — 3-тю добу. Оригінальні дослідження / Original Researches дить до порушення нюху, що може пояснити тимчасову втрату смаку та запаху, яка часто спостерігається у хворих на COVID-19. Рецептор АПФ-2 міститься в епітелії інших органів, таких як кишечник та ендотеліальні клітини нирок і судин, що може пояснити шлунково-кишкові симптоми та серцево-судинні ускладнення. Лімфоцитарний ендотеліїт спостерігався при патологоанатомічному дослідженні легень, серця, нирок і печінки, а також при некрозі клітин печінки та інфаркті міокарда у пацієнтів, які померли від COVID-19. Патологічні зміни в дихальних шляхах або дисфункція ендотелію є наслідком прямої вірусної інфекції, порушення регуляції цитокінів, коагулопатії чи вони багатофакторні? І чи безпосередня вірусна інвазія чи коагулопатія безпосередньо сприяють деяким ішемічним ускладненням, таким як ішемічні інфаркти? Ці та багато інших питань потребуватимуть подальшої роботи для з’ясування
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
