Abstract
Historically there are many conceptualizations of «war» and «peace». Taking a closer look, we can nevertheless specify these concepts rather clearly: war is defined as violent conflict resolution between states or as a condition of violence or continuing uncertainty. Peace requires at least the absence of war. As long as we do not consider it the contradictory antonym to war, it seems plausible to specify it by the feature of the absence of enmity or–even better–as an order of non-violent conflict resolution. To speak of a «war on terrorism» negates the modern restriction of possible agents in war, i.e. that only states can be war parties, and it bears the risk of an erosion of humanity in war as well as of the distinction between martial and criminal law. It seems better justified to deal with transnational terrorism within terms of peace, in which violent acts are legally prosecuted in an order of alternative conflict resolution.
Highlights
war is defined as violent conflict resolution between states
Peace requires at least the absence of war
plausible to specify it by the feature of the absence
Summary
Розвиток до Вестфальського миру Починаючи з грецької Античності, поняття війни було предметом дискусій. Таким чином він визначає мету (вирішення конфлікту) і спосіб (насилля) війни. Тут так само немає жодного проміжного стану між війною та миром, що особливо важливо для поняття миру: для Гоббса мир постає як відсутність невизначеності, що досягається у правовому стані. У Гоббса ця ідея проявляється лише непрямо через його ідею про те, що громадяни передають свої необмежені права, які вони мають у природному стані війни, Гроций, О праве войны и мира, кн. Встановлення монополії на насилля означає для поняття війни, що до неї можна вдаватися лише тоді, коли держава, маючи легітимне право на насилля, не може застосувати це право щодо іншого суб’єкта – тобто коли є конфлікт між державами і коли є стан громадянської війни проти державної влади, яка фактично більше не є санкціонованою через правову систему. Однак навіть дисфункціональність не стає фінальною точкою розвитку поняття війни: «нові війни» характеризуються транснаціональністю (тобто вони виходять за межі національних контекстів і монополій на застосування сили), асиметричністю (тобто відмінністю супротивників у розрізі стратегій і збройних технологій) і тривалістю (тобто відсутністю бажання сторін досягнути вирішення конфлікту)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
