The Applicability of the European Convention for Human Rights in Contested Territories

Marco Milanović,Tatjana Papić

doi:10.21564/2707-7039.2.242964

Abstract

This article examines the applicability of the European Convention for Human Rights (ECHR) when a State loses control over parts of its territory. It argues that the jurisprudence of the European Court for Human Rights, which insists on residual positive obligations based in sovereign title over territory, is problematic and needs to be rethought. The Court’s current approach is not only likely to provoke backlash, since it requires it to decide politically explosive questions of sovereign title, but does so for very little practical benefit for the protection of human rights. The article therefore explores more preferable alternatives.

Highlights

This article examines the applicability of the European Convention for Human Rights
It argues that the jurisprudence of the European Court
which insists on residual positive obligations based in sovereign title

Summary

Позиція згідно із загальним міжнародним правом

Загальне міжнародне право договорів не передбачає належного керівництва щодо застосування договорів до тих окремих частин території держави, які вона. 7 Див.: Assanidze v Georgia App no 71503/01 (ECtHR, 8 April 2004), para 139; Ilaşcu et al v Moldova and Russia App no 48787/99 (ECtHR, 8 July 2004), para 312. 8 Див.: Assanidze v Georgia, para 139; Ilaşcu et al v Moldova and Russia, para 312. Стаття 29 Віденської конвенції про право міжнародних договорів передбачає, що «[я]кщо інший намір не випливає з договору або не встановлений в інший спосіб, то договір є обов’язковим для кожного учасника щодо всієї його території».11. У цьому випадку Грузія несе відповідальність за порушення ЄКПЛ у зв’язку з діяннями влади Аджарської Автономної Республіки (ААР), яка є невід’ємною частиною Грузії із високим рівнем автономії. 12 ILC ASR (n 4), 42, para 10, Anthony Aust, “Treaties, Territorial Application,” in Max Planck. ААР не змогла виконати цього рішення, не вплинув на міжнародну відповідальність Грузії, яка поширювалася на діяння ААР.

Визначення оспорюваних територій

Початковий підхід: презумпція юрисдикції та її спростування

Саргсян: юрисдикція не обмежена