Abstract
This article outlines the basic traits of a responsive phenomenology of Bernhard Waldenfels by focusing on the issue of the Alien. For the reason that we are commonly confronted with the Alien (or the Foreign) in everyday life, it is of crucial importance for us to understand and describe such experience without neglecting its special features. This is shown concerning the phenomenological issues of intentionality, by emphasizing the dimension of pathos. More precisely, pathos describes such a kind of affection which starts “somewhere” and cannot be reduced to previous horizons. The Alienness is characterized as a hyperphenomenon which we experience in a paradoxical way only. In this respect, all our efforts to grasp the Alien transform into universalist pretensions that worsen the intercultural communication. To defend the modern politics from overwhelming eurocentrism, Waldenfels offers a method of a responsive epoche: the latter unveils the contingency of each order and the partiality of every universal claim. Moreover, this article covers the role of responsivity while interacting with the Alien, as well as the possible connections in the ethical perspective. In order to deepen the understanding of responsivity and its functioning, the author outlines the distinction between an answer as a merely typical reaction and a response as a part of creative discourse. All in all, the responsive phenomenology is believed to ground upon such concepts and principles which, if methodically developed, will enable more a sufficient and accurate international dialogue, as well as deepen the self-awareness. The main purposes of such phenomenology of the Alien are to demonstrate the “preceding” of the outer Demand and to introduce a special logic of responding that provides this dialogue with the peculiar dynamism.Article received 08.08.2019
Highlights
Започаткована Едмундом Гуссерлем феноменологічна традиція доволі швидко подолала географічні, мовні й навіть міждисциплінарні ме жі та досі демонструє здатність відповідати на філософські виклики
У цьому дослідженні ми розглянемо один із напрямів такої трансформації – респонзивну феноменологію Бернгарда Вальденфельса та її основні риси 1
Ця взаємозалежність породжує особ ливий динамізм у відношеннях із Чужим, який годі схопити в термінах інтенційності чи регулятивності: «Феноменологічне, герменевтичне й ре гулятивне “як” приховує досвід Чужого, коли ро зуміння й комунікація втрачають свій респонзивний характер» (Waldenfels, 2011b, p. 36)
Summary
У статті розглянуто особливості рецепції проблеми Чужого в горизонті респонзивної феноменології Бернгарда Вальденфельса. Б. Вальденфельс своєю чергою підкреслив, що досвід Чужого виявляє не існування чогось як недоступного на противагу досяжному, а навпаки: йдеться про наявність і досяжність дечого в той час (і в тому місці), коли його там немає і коли воно тікає від нас. Феномен Чужого від самого початку присутній у нас самих: ми ніколи цілковито не володітимемо собою і своїм тілом, проте саме в цьому німецький філософ вбачає джерело нашої життєздатності. Вальденфельс визначає правильну відправну точку для запитувань про Чуже: замість того, щоб прямо звертатись до Чужого і запитувати, що це й для чого воно, слід починати із занепокоєння Чужим (Beunruhigung durch das Fremde). У випадку з Чужим ніякої симетрії бути не може: опозиція Свого і Чужого виникає у зв’язку з процесами просторового окреслення території Свого як дечого, що лишається поза його межами Слід закцентувати на мінливості, рухливості форм співжиття – на тому, про що в політичній сфері згадують дедалі рідше
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
