Symbolic elements of the structure in Viktor Kosenko’s Sonata for violin and piano op. 19

Abstract

Проаналізовано музичну мову Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 В. Косенка з погляду символіки. Розглянуто зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна, С. Рахманінова і, водночас, стилістичні ознаки фольклорного мелосу. Знайдено паралелі з образами українських пісень «Ой, журавко, журавко» та «Не буду ся віддавати», які символізують підсвідомий виразовий комплекс національного в музиці. Виявлені: слов’янський графічний символ «шістки»; символіка числа «7»; кольорово-тональна символіка; алюзія до творчості П. Тичини. Ці якості характерні для полістилістичної основи музичної творчості періоду 20-х років ХХ століття. Підкреслено, що романтизм, неофольклоризм і символізм – основні джерела становлення світогляду митця. Багатостильові аспекти Сонати засвідчують, що композитор відчував і втілював у своїх творах найновіші західноєвропейські мистецькі тенденції, що дає право називати його модерновим композитором 20-х років ХХ століття. Надаючи Сонаті сакрального значення та змісту, який можна прочитати лише між рядків, В. Косенко виводить українську камерну музику на рівень найвідоміших західноєвропейських зразків.