Abstract
The article explores the specifics of the separation of political gnoseology, political epistemology and political cognition as directions of penetration of the subject of knowledge into the essence of political phenomena and processes at the methodological level. It is emphasized that the classical and non-classical theory of cognition has paved the way for a modern scientific understanding of experimental methodology and generally accepted standards of scientific novelty. The attention is focused on the formation of one-dimensional political views on political cognition as a reflective reflection of the political world in a certain period of time by the actual means of cognition. It is emphasized that the question of the significance of the classical directions of cognition, mono-ideological and monodoctrynnyh structures of political world perception is actualized. It is argued that in the conditions of informatization and the growth of the importance of machine intelligence systems in the practice of obtaining new knowledge, it is necessary to find out the problem of the value of artificial intelligence and non-human systems of thinking for political knowledge of the future. It is substantiated that the scientific paradigm of thinking defines standard requirements for the effectiveness and efficiency of political activity. Considered the importance of part of political knowledge, which may not meet the criteria of natural or technical scientific.
Highlights
У статті досліджено специфіку виокремлення політичної гносеології, політичної епістемології і політичної когнітології як напрямів проникнення суб’єкта пізнання у сутність політичних явищ та процесів на дометодологічному рівні
The article explores the specifics of the separation of political gnoseology, political epistemology and political cognition as directions of penetration of the subject of knowledge into the essence of political phenomena and processes at the methodological level
The attention is focused on the formation of one-dimensional political views on political cognition as a reflective reflection of the political world in a certain period of time by the actual means of cognition
Summary
У статті досліджено специфіку виокремлення політичної гносеології, політичної епістемології і політичної когнітології як напрямів проникнення суб’єкта пізнання у сутність політичних явищ та процесів на дометодологічному рівні. Сконцентровано увагу на формуванні одновимірних політичних поглядів на політичне пізнання як рефлективного відображення політичного світу в певний період часу актуальними засобами пізнання. Стверджується, що умовах інформатизації та зростання значення машинних інтелектуальних систем у практиках здобуття нових знань потребує з’ясування проблема значення штучного інтелекту та позалюдських систем мислення для політичного пізнання майбутнього.
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
