Specificity of the author’s chronotope in concert pieces by Karmella Tsepkolenko

Abstract

Мета роботи – розкрити особливості інноваційних аспектів творчості сучасного українського композитора Кармелли Цепколенко. Методологія дослідження базується на аналітичному підході до матеріалу, що вивчається, а також задіяний інтерпретативний і текстологічний методи вивчення творів К. Цепколенко. Дослідження принципів алеаторно-сонористичної композиції в інструментальних п’єсах К. Цепколенко дозволяє використовувати як методологічний базис роботи, присвячені проблемам відкритого тексту, алеаторики, сонористики і їх кореляції в музичній композиції. Наукова новизна полягає у виявленні авторських методів організації музичного тексту К. Цепколенко, що дозволяють говорити про наявність специфічного композиторського хронотопу, що виражається у свідомому надання виконавської волі інтерпретатора її творів. Висновки. У творах «Carin-sounds» для флейти соло і «Вечірнього пасьянсі» для фортепіано соло К. Цепколенко використовує графічні прийоми нотного запису, користується нетрадиційними прийомами звуковидобування на інструментах, а також свідомо включає в текст твору імпровізаційні і перформативні елементи. На прикладі розглянутих творів виявляється, що для композитора показовими є прийоми просторово-звукового мислення, жестової експресивності, а також свідомого включення імпровізаційних блоків у текст композиції. Це дозволяє виконавцеві «домислювати», «достворювати» композиторський текст, насичувати його індивідуальною символікою, частково перетворюючи авторський твір на свій власний. Таким чином, авторський композиторський хронотоп К. Цепколенко виступає як індивідуальне усвідомлення музичного часу і простору, в якому значну роль відіграє розуміння і уявлення автором виконавських можливостей створюваного ним музичного тексту. Завдяки цьому створення смислового наповнення розглянутих алеаторно- сонористичних композицій К. Цепколенко можуть бути створені тільки в процесі самого виконання музичного твору.