SPATIAL PLANNING OF TERRITORIES AS A NEW TYPE OF URBAN PLANNING ACTIVITY. PROBLEMS AND PROSPECTS

Andriy Stepanyuk,Romana Kiuntsli

doi:10.32347/2519-8661.2021.22-23.95-101

Andriy Stepanyuk, Romana Kiuntsli

Open Access

https://doi.org/10.32347/2519-8661.2021.22-23.95-101

Copy DOI

Abstract

Administrative and territorial reform in Ukraine is coming to an end. In the socio-economic life of the country, this reform contributed to the establishment of local self-government, in urban planning activities began spatial planning, the main task of which is the development of comprehensive plans for spatial development of the territories of united territorial communities. According to the current legislation, the main subject of local self-government in Ukraine is a united territorial community. Adoption of the Law 711-IX "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Land Use Planning" provides for the development of special urban planning documentation, which extends its effect to the community, which in turn allows the united territorial community to determine the planning and development of its own territory. Law 711-IX also introduces a new type of urban planning documentation - a comprehensive plan for the spatial development of the territory of the united territorial community. In order to successfully implement this project, it is necessary to assess all the challenges and risks in the field of administrative services, medicine, education, road and engineering infrastructure, environmental protection and cultural heritage when drawing up a community spatial development plan in modern conditions. The main problem in drawing up comprehensive plans is the spatial organization of agricultural areas and the interests of the peasant farmer, a representative of the middle class, whose opinion should be taken into account through surveys and analysis of his social and industrial activities, including taking into account his domestic and economic interests. When drawing up comprehensive spatial development plans, the project team should involve community specialists (architect, land surveyor), as well as community proxies (priests, teachers) who know regional issues, history and traditional crafts of the territories and will defend their development. As many community residents as possible should participate in the discussion and approval of project proposals for a comprehensive plan, in order to prevent resistance and understand the need to implement it.

Highlights

Основною проблемою при складанні комплексних планів залишаються просторова організація аграрних територій та інтереси селянина-господарника, представника середнього класу, думка якого повинна бути врахована через опитування та аналіз його соціальної та виробничої діяльності, зокрема врахування його побутових та господарчих зацікавлень та надання їм пріоритетів
При складанні комплексних планів просторового розвитку до проектної групи необхідно залучати спеціалістів громади, які знають регіональні проблеми територій та поселень, а також шляхи їх вирішення
Важливо розробникам комплексних планів просторового розвитку також використати досвід реформування та розбудови інфраструктури просторового розвитку територій набутий за три останні роки проведення адміністративно-територіальної реформи та діяльності багатьох створених у різних регіонах країни об’єднано-територіальних громад

Summary

Introduction

Основною проблемою при складанні комплексних планів залишаються просторова організація аграрних територій та інтереси селянина-господарника, представника середнього класу, думка якого повинна бути врахована через опитування та аналіз його соціальної та виробничої діяльності, зокрема врахування його побутових та господарчих зацікавлень та надання їм пріоритетів. Закон 711-IX також запроваджує новий вид містобудівної документації — комплексний план просторового розвитку території об’єднаної територіальної громади. Для успішної реалізації цього проекту необхідно при складання плану просторового розвитку громади в сучасних умовах передбачити усі виклики та ризики у сфері адміністративних послуг, медицини, освіти, дорожньої та інженерної інфраструктури, охорони навколишнього середовища та пам’яток культурної спадщини.

Results

Conclusion