Abstract
The article, based on previous research, presents a summary comparative analysis of factors and factors that directly influenced the formation and development of compact micro-district housing in the USSR, Eastern and Western Europe and North America in the postwar period. The emphasis is on comparing the initial factors and subsequent operation, "success" or "failure" of the relevant projects in terms of the experience of the coming decades, which is extrapolated to the current construction situation.
 The urgent need for the rapid resettlement of large numbers of new urban populations, induced by the rapid urbanization of the mid-twentieth century, in Europe and the USSR was greatly exacerbated by the great destruction of housing during World War II. In the Soviet Union, this housing crisis had a corresponding negative background since the early 1920s, which only increased over time. These factors, combined with the rapid development of the engineering and construction industry and the background of post-war technological progress, led to the appeal of both architectural and power elites to functionalism and modernism in residential development and the crystallization of the idea of mass construction of affordable multi-storey housing with social infrastructure, grouped into micro-districts. However, the difference in economic conditions between the market and planned economy, on the one hand, and historically formed social factors in Europe and North America, on the other, led to different results with similar construction techniques in style and conditions in the 1950s - 1960s (which received the common name "international style").
Highlights
Вона звернулася до світового досвіду та перейшла на шлях інтернаціонального модернізму
Однак Друга світова війна довела весь регіон до приблизно тотожних умов і відповідних проблем
In the Soviet Union, this housing crisis had a corresponding negative background since the early 1920s, which only increased over time
Summary
СОЦІО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ ЗАБУДОВИ ЖИТЛОВИХ МІКРОРАЙОНІВ ЄВРОПИ ТА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ: 1950-ТІ – 1970-ТІ. Європейський архітектурний досвід будівництва мікрорайонів з висотними багатоквартирними житловими будинками та відповідною інфраструктурою в цілому схожий на радянський з тією корекцією, що забудова та умови, за винятком окремих невдалих прикладів, продовжували поступово покращуватися та модернізуватися в майбутньому відповідно до поліпшення економічних умов в країнах (чого у більшості випадків не спостерігалось в радянській дійсності та в країнах так званого Варшавського договору, що з часом, у 80-90-ті роки призвело до негативного ставлення до відповідної архітектури). Хоча в ХХІ столітті відповідні комплекси як в Європі, так і в Північній Америці поступово зносяться, замінюючись більш сучасними прикладами організації міського простору, мікрорайони, зведені в 50-х-60-х роках минулого століття, у переважній більшості своїй реалізували поставлені перед ними завдання та свій потенціал, забезпечивши проживання великої кількості містян впродовж багатьох десятиріч. Компанія «Лайнвівер, Ямасакі & Хельмут», що звела Прюїтт-Айгоу, також спорудила у Сент Луїсі більш успішний Кокрен Гарденс [18]
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
