Sanitary-epidemiological legislation in the ukrainian provinces in the early twentieth century

С Л Гоцуляк

doi:10.21564/2414-990x.125.52459

Abstract

The article is devoted to the sanitary and epidemiological legislation rescard in the early twentieth century. The analysis of legislation is illuminated in terms of its completeness and clarity. The makes the conclusions that the proper sanitary and epidemic legal regulation can protect the population from infective diseases.

Highlights

Стаття присвячена дослідженню санітарно-епідеміологічного законодавства в українських губерніях на початку ХХ ст
Вищою державною комісією 19 серпня 1903 р. були затвердженні «Правила для санитарно-исполнительнûх комиссий о мерах по предупреждению борьбû с холерой и чумой» [2, ст. 1890], згідно з якими на санітарно-виконавчі комісії було покладено обов’язок виконувати всі заходи з боротьби з епідеміями, а саме: а) забезпечувати населяння чистою питною водою, б) наглядати за чистотою приміщень, в) контролювати продаж їстівних припасів, г) звертати особливу увагу на знищення щурів і мишей у жилих приміщеннях і товарних складах у місцевості, де можуть виникнути чумні епідемії
За допомогою розгалуженої системи нормативно-правових актів у цій царині, законодавець досяг не тільки поліпшення санітарної справи, а й правильної її постановки, розробив і вніс на законодавчий розгляд справу впорядкування в Російській імперії санітарно-лікарської організації, яка у своїй діяльності спрямовувалася на дотримання санітарних норм, що спиралися, у свою чергу, на законодавство держави

Summary

Introduction

Стаття присвячена дослідженню санітарно-епідеміологічного законодавства в українських губерніях на початку ХХ ст. Ключові слова: санітарно-епідеміологічне законодавство, Статут медичної поліції, охорона здоров’я населення, інфекційні хвороби.

Results

Conclusion