Abstract

Perhaps one of the most problematic areas for the development of contemporary cultural thought is ethnocultural science and its cultural region. Quasi-scientific stamps of descriptive science tend to linger over it, filling its paradigmatic field with romantic-enlightening moods of naive provincial approaches to folklore, club work and folk amateurism, which, unfortunately, is associated with us by classical ethnography. The frantic lack of theoretical potential accumulated by Ukrainian academic philosophies of culture, ethnology, ethno-psychology and ethno-psycholinguistics, as well as Western social and cultural anthropology, was noted in almost every Ukrainian studies studio of a similar kind, but used by a person of a similar kind who used wishing to update anything since the community and the education movement.

Highlights

  • Накладання трьох тріад: «премодерн – модерн – постмодерн», «перша хвиля – друга хвиля – третя хвиля», «фольклор − фольклоризм – неофольклоризм» у періодизації предмета дослідження відповідає тріаді його морфології, коли автор визначає структури культури за рівнями її уявного «дерева»: «архетипи – семантичний топос та аксіосфера – символи, тексти, кенотипи

  • Вплив традицій на ідентичність залежатиме від того, як репрезентовані традиції у сучасному світі, у якому вони ціннісному співвідношенні перебувають з інноваціями, іншими словами – від актуальності форм фольклоризму та неофольклоризму, від життєздатності діалогу фольклору та постфольклору, класичної та соціальної міфологій

  • Що автору слід більшу увагу наголосити на розробці практичних культурологічних рекомендацій щодо креативної взаємодії таких провінційних кластерів з хабами великих міст, де відбувається розвиток неофольклоризму (у формі класичної професійної школи, а також поп-стилів: рок-, реп-, фольк-культури) , з метою подолання конфлікту між аграрними та індустріально-постіндустріальними тенденціями, прибічниками «чистоти» жанру» та трансформаторами, між народною, масовою та елітарною культурами, містом і селом

Read more

Summary

Introduction

Накладання трьох тріад: «премодерн – модерн – постмодерн», «перша хвиля – друга хвиля – третя хвиля», «фольклор − фольклоризм – неофольклоризм» у періодизації предмета дослідження відповідає тріаді його морфології, коли автор визначає структури культури за рівнями її уявного «дерева»: «архетипи (генетичний рівень) – семантичний топос та аксіосфера (світоглядний рівень) – символи, тексти, кенотипи (знаковий рівень»).

Results
Conclusion
Full Text
Paper version not known

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.