REFORMING FORESTRY OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF THE DEVELOPMENT OF CIVIL SOCIETY

Abstract

Основними проблемами неефективності перманентного декларативного реформування лісового господарства України є відсутність національної лісової політики, довготермінової стратегії розвитку галузі, нерозуміння та ігнорування урядовцями глобального і регіонального екосистемного значення лісів. Реформування лісового господарства потрібно розпочинати із створення Національної лісової ради як дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України із правом законодавчої ініціативи, прийняття Закону України Про національну лісову політику, розмежування господарських та контрольних функції держави щодо лісів. Необхідно запровадити дієві інструменти реалізації лісової політики, насамперед удосконалити наявний механізм оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів, розробити і затвердити методику інтегрального еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів та земель, методику справляння плати за користування лісовими ресурсами і землями та розробити концепцію фінансування лісового господарства із врахуванням його регіональної, природної та відомчої специфіки. Реальний прогрес в удосконаленні системи управління лісовим господарством може бути забезпечений тільки за умови формування в Україні структурованого громадянського суспільства, суб'єкти якого спрямовуватимуть діяльність державних інституцій на реалізацію пріоритетів сталого розвитку всіх без винятку галузей національної економіки, зокрема і лісового господарства.