Abstract
Summary. Distal phalanx dorsal edge fracture is treated in a relatively simple closed manner during the first weeks after injury. The role of the distal interphalangeal joint in the upper extremity integral function reaches conventionally only a few percent. This may lead to insufficient attention and a large number of mistakes in diagnosis and treatment of such injuries, which in turn provokes complications that are much more difficult to treat than the primary injury. This article considers the most common problems of diagnosis and treatment of “mallet finger” fractures. Advantages and disadvantages of various techniques used in the treatment of such fractures in acute and neglected cases are considered and analyzed.
 Objective: to study the effect of distal phalanx dorsal edge avulsive fractures on function of the upper limb, quality of life, and depression rate in long term period after injury.
 Materials and Methods. Data from 11 patients (8 (88%) males and 3 (12%) females) with neglected cases of distal phalanx dorsal edge avulsive fractures were studied. QuickDASH questionnaire and visual analog scales were used to study impaired quality of life and depression rate in such patients. Indicators that lead to the need for surgery in long term period after injury have been identified.
 Results. It was determined that in long term period, in patients with a “mallet finger” fracture, function of the upper extremity suffered significantly and was 29.2±20.2 points (range 2.3-75) according to QuickDASH scale. This condition also significantly affected the general well-being of the patient. Average value of impaired quality of life was 43.6±24.6 (range 0-90 points), and depression rate due to upper extremity dysfunction was 44.6±22.7 (range 0-90 points).
 Conclusions. Despite the relatively minor injury, high rates of dysfunction, impact on quality of life and depression rate indicate the need to restore finger function even in long term period after injury.
Highlights
Матеріали і методиРобота виконана на матеріалі ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” і включає аналіз обстеження та лікування у 2019-2020 роках 54 хворих із грижами міжхребцевих дисків у поперековому відділі хребта в віці [23-78] років, середній вік – 41,1±11,7 року.
Операцію проводили в положенні пацієнта лежачи на животі чи здоровому боці.
Виконувалась часткова інтерламінотомія і парціальна резекція жовтої зв’язки для доступу в хребетний канал.
Summary
Робота виконана на матеріалі ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” і включає аналіз обстеження та лікування у 2019-2020 роках 54 хворих із грижами міжхребцевих дисків у поперековому відділі хребта в віці [23-78] років, середній вік – 41,1±11,7 року. Операцію проводили в положенні пацієнта лежачи на животі чи здоровому боці. Виконувалась часткова інтерламінотомія і парціальна резекція жовтої зв’язки для доступу в хребетний канал. За допомогою ретракторів дуральний мішок і нервовий корінець зміщували медіально. За необхідності проводили лігаментотомію задньої поздовжньої зв’язки. Після виявлення грижі її видаляли за допомогою мікроронжерів. Рухливість корінця перевіряли за допомогою гачкового дисектора. Грижі міжхребцевих дисків найчастіше виявлялися на рівні L4-L5 хребців – у 20 осіб; та на рівні L5-S1 хребців – у 30 пацієнтів. Тривалість захворювання на остеохондроз (дебют болю у поперековому відділі) складала від 11 днів до 10 років, в середньому 1,8±2,62 року. Коли з’являлись ознаки радикулопатії та вираженого бо-
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.