Abstract
The aim of paper: to provide modern approach to diagnostics and treatment of deformities localized around knee joint and developed after distal metadiaphysis of femur and proximal metadiaphysis of tibia fractures. It was shown, that formed deformities provoke development of secondary adaptive changes in articular surfaces of knee and its stabilizers, thigh and shin muscles. It also impairs walking. The planning of treatment should be based on proper investigation: radiologic assessment of malaligned extremity and its computer tomography, ultrasound investigation of tendons and muscles, that provide function of knee joint, assess anatomic-functional characteristics of knee joint itself (range of motion, stability, osteoarthritic changes) and malfunction of whole extremity with malaligned segment, including walking ability. Standardized technique of roentgenographic investigation and standard parameters for proper image analysis are provided. The necessity to take into consideration all changes of impaired extremity and segment, but not only the results of roentgenograms assessment, for the working-out of treatment is emphasized. The main treatment goals are: restoration of weight-bearing ability, anatomic or almost anatomic realignment to restore three-dimension orientation of articular surfaces, improvement of walking function. The main types of treatment are: different osteotomies followed with fragments fixation using extrafocal or buried osteosynthesis (intramedullary nailing or plating), restoration of ligamentous structures, arthroplasty or arthrodesis. Main indications for every variant of surgical intervention are listed.
Highlights
Сучасні методики остеосинтезу та дизайн фіксувальних засобів у поєднанні з адекватним поводженням із м’якими тканинами здатні забезпечити, здебільшого, майже оптимальні механічні та біологічні умови для зрощення переломів у ділянці колінного суглоба та відновлення функціо нальних характеристик ушкодженої кінцівки
Беручи до уваги варіабельність його розташування, а також складнощі рентгенологічного оцінювання, найчастіше аналізують лінію, яка проходить від центра головки стегнової кістки до цент ра надп’ятково-гомілкового суглоба та вважають її за «механічну вісь»
Порушення осьових співвідношень відламків після перелому дистального метадіафіза стегнової кістки або проксимального метадіафіза великогомілкової призводить до розвитку значних змін у м’язах, сухожилках і суглобах ушкодженої кінцівки, що спричинює значні обмеження функцій опори та ходьби
Summary
Сучасні методики остеосинтезу та дизайн фіксувальних засобів у поєднанні з адекватним поводженням із м’якими тканинами здатні забезпечити, здебільшого, майже оптимальні механічні та біологічні умови для зрощення переломів у ділянці колінного суглоба та відновлення функціо нальних характеристик ушкодженої кінцівки. Піонером розвитку концепції важливості відновлення механічної осі кінцівки для нормалізації передавання сил під час навантаження на ділянку колінного суглоба є F. Тому так важливо під час розроблення плану лікування аналізувати всі характеристики пацієнта з післятравматичною деформацією, у тому числі, й у ділянці колінного суглоба.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
