Abstract
The present article represents the results of the analysis of the German model of court proceedings in insolvency cases. In particular, within the framework of our research we have analysed specific aspects of the use of terminological apparatus, inter alia, we have traced the differences of the use of terms ‘insolvency’ and ‘bankruptcy’ under the laws of Germany. Besides, the article covers jurisdiction rules in insolvency cases and provides key characteristics of enforcement proceedings in respective cases. The present article contains in-depth analysis of criteria for recognition the debtor’s insolvency, namely, inability to pay, threatening inability to pay and over-indebtedness. During our research we have also identified and analysed legislative grounds for rejection of the debtor’s or creditors’ application initiating insolvency proceedings.
 Further, the article clearly indicates the functions and powers of the court, as well as the rights and obligations of the parties at each stage of court proceedings in insolvency cases, notably, imposition by the court of security measures, namely, appointment of insolvency practitioner and restriction of the right to dispose of the debtor’s property, adoption or rejection by the court of insolvency recovery plan submitted by the debtor or appointed insolvency practitioner. This article also highlights time frames for realization of the above-mentioned rights and obligations and for the entire insolvency proceedings itself.
 The article reflects evolution of German court’s approach to foreign proceedings in insolvency cases, as well as to decisions of foreign courts in case of this category from total non-recognition to recognition and incorporation of respective rules into the legislation of Germany on cross-border insolvency. The evolution in question is sustained by glaring court practice in this regard.
 The present article provides quantitative conclusions on peculiarities of the entire insolvency system of Germany and, particularly, of German model of court proceedings in insolvency cases.
Highlights
During our research we have also identified and analysed legislative grounds for rejection of the debtor’s or creditors’ application initiating insolvency proceedings
Договір найму в юридичній літературі і в законодавстві став називатися «комерційним», виходячи з того, що основною метою договору найму, на відміну від дого-
Summary
Анна Юріївна Балюра, студентка магістратури Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка*. Параграф 13 Insolvenzordnung передбачає, що процедура неспроможності може бути введена судом лише на підставі заяви боржника або кредиторів. Коли німецький суд може відмовити у визнанні іноземного провадження: якщо буде встановлено, що суд іноземної держави, у якій відкрито провадження у справі про неспроможність, не має юрисдикції відповідно до німецького законодавства або якщо таке визнання суперечитиме фундаментальним принципам права ФРН. У випадку, якщо справа відповідає умовам визнання іноземного провадження у справі про неспроможність, німецький суд починає співпрацювати з іноземним судом, зокрема, він може надати інформацію щодо іноземного провадження. Справу було передано до Федерального Верховного Суду ФРН, який дійшов висновку, що норвезьке провадження підлягає визнанню, і встановив три умови визнання іноземного провадження у справах про транскордонну неспроможність, а саме:. При винесенні рішення Федеральний Верховний Суд ФРН проаналізував норвезьке провадження та порівняв його з процедурою неспроможності за німецьким законодавством. Суд встановив принцип універсальності провадження у справах про транскордонну неспроможність: провадження у справах про неспроможність охоплює активи боржника в повному обсязі незалежно від місця їх знаходження
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
