MRI analysis of ACL tendon graft Intracanal Incorporation with polypropylene mesh implantation

Maxim Golovakha,Oleksiy Shevelyov,Volodymyr Pertsov,Stanislav Bondarenko

doi:10.15674/0030-59872021123-33

Abstract

Hamstring tendon graft remains one of the most popular for ACL reconstruction (ACLR). However, its disadvantage is long term ligamentation process and intracanal incorporation and delayed rehabilitation. One of the methods for stimulation of connective tissue growth is the implantation of polypropylene mesh (PPM), which are widely used in hernioplasty. Objective. To compare the MRI data dynamics of intracanal incorporation of tendon graft with implantation of PPM in bone canals. Methods. For evaluation of graft reconstruction in the femoral and tibial canals we used criteria based on the analysis of MRI images in PD FS and STIR sequences: the nature of the signal from the graft in the center of bone canal; general view of the graft; the nature of the MRI signal from the tissues around the graft on the tendons-bone border; the presence of synovial fluid in the canals and bone edema around them. Results of MRI of 75 patients who underwent «all-inside» ACLR with semitendinosus graft were analyzed. In the study group (40 patients) were compared to control group (35 patients) additionally implanted PPM around the ends of the tendon graft. Results. Intracanal graft incorporation in the group of patients with implantation of PPM occurred faster. The nature of the signal from the center of the bone canal and on the bone-tendon border progressed significantly faster in all observed terms. In the research group there was not presence of synovial fluid in the canals along the graft. Conclusions. Implantation of PPM around the ends of the ACL tendon autograft immersed in bone canals, leads, according to MRI data, to faster intra-canal incorporation. Key words. Knee joint, anterior cruciate ligament, arthroscopy.

Highlights

Відновлення функції після реконструкції передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) залишається предметом численних досліджень
Для оцінювання перебудови трансплантата в каналах стегнової та великогомілкової кісток використовували критерії, засновані на аналізі зображень магнітно-резонансної томографії (МРТ) у PDFS і STIR послідовностях: характер сигналу від трансплантата по центру кісткового каналу; загальний вигляд трансплантата; характер МРТ-сигналу від тканин навколо трансплантата на межі «сухожилок – кістка»; наявність синовіальної рідини в кісткових каналах і кісткового набряку навколо них у стегновій і великогомілковій кістках
Для оцінювання перебудови трансплантата в каналах стегнової та великогомілкової кісток, на основі власних спостережень і даних літератури ми запропонували критерії, засновані на аналізі МРТ-зображень у PDFS і STIR послідовностях [8, 14]

Summary

Матеріал і методи

Для оцінювання перебудови трансплантата в каналах стегнової та великогомілкової кісток, на основі власних спостережень і даних літератури ми запропонували критерії, засновані на аналізі МРТ-зображень у PDFS і STIR послідовностях [8, 14]. Для визначення сигналу використовували коло діаметром 4 мм у двох локалізаціях упродовж центральної частини трансплантата в каналі великогомілкової кістки Використовували умовно її поділ на 3 ступеня: 1-й — повна перебудова трансплантата протягом довжини всього великогомілкового каналу, низькоінтенсивний сигнал від внутрішньоканальної частини трансплантата без набряку на межі «сухожилок – кістка» 3, а); 2-й — неповна перебудова транс плантата протягом довжини великогомілкового каналу, низькоінтенсивний сигнал від внутрішньоканальної частини трансплантата з ділянками високоінтенсивного сигналу на межі «сухожилок – кістка», які свідчать про наявність набряку м’яких тканин і неповний контакт тканини сухожилка зі стінкою кісткового каналу 3, б); 3-й — значна відсутність перебудови трансплантата в кістковому каналі великогомілкової кістки, протягом більшої частини зони «сухожилок – кістка» — високоінтенсивний сигнал, що відображує наявність набряку і відсутність зрощення сухожилка зі стінками кісткового каналу Відмінності оцінювали як статистично значущі за p < 0,05

Результати та їх обговорення

Група пацієнтів

Група дослідження

Немає група порівняння група дослідження

Список літератури