Abstract
Purpose. The main purpose of this paper is to consider the methodological peculiarities in the formation and interpretation of war and peace, in the context of the spiritual (irrational) rethinking by humanity and the nature of social phenomena, among which a special place is occupied by the political and legal phenomena of the modern world. This involves solving the following tasks: firstly, to reveal the meaning of modern approaches in understanding the features of religious fundamentalism, and, secondly, to reconstruct the dynamics of transformations in representations of war and peace, in the context of the spiritual practices of the present. Theoretical basis. The author's analysis is based on the systematic reconstruction of modern theoretical models of understanding religious fundamentalism and its connection with the subject of modern anthropological research. The resulted fact that the taxonomy of different types of religious fundamentalism includes more political, legal and economic markers does not provide an answer to the question of what the qualitative influence of the fundamentalist ideas is on the spiritual component of a person's life. Appealing to the problem of religious fundamentalism, in the context of rethinking the phenomena of war and peace, is associated with the actualization of these phenomena in the communicational, media and ideological spheres. That is why, in the context of this analysis, we take into account the main modern approaches in the provisions of religious traditions. These articulate the problems of threat to the global world in the context of actualization and return of the religious factor into the everyday life of a person, including through politics. Originality. The author proves that when analyzing the religious aspect in the reinterpretation of ideas about war and peace, it is necessary to consider, as a doctrinal component, certain types of religious belief doctrines, as well as the individual psychological peculiarities of man. These peculiarities, which are manifested in different types of beliefs, can be verified by the clues in the analysis of religious practices, which represent the meaningful components of the religious doctrine. Conclusions. The reasons for forming ideas about war and peace in theistic religions are a number of provisions related to the nature of the world and of man. They are the result of the manifestation of the act of the Supernatural Essence. In the tradition of rethinking the vocation of man in the context of fundamentalist discourse, these ideas acquire the status of spiritually determined and politically achievable goals. These are conceived in connection with the establishment of the Divine Plan, and they overcome the gap between the material world and the ideal world order.
Highlights
Антропологічна проблематика сучасних гуманітарних досліджень спрямована не тільки на осмислення природи та суті особливих форм екзистенційної присутності людини у світі, але і на тих соціальних зумовленостях, якими інспіроване саме оприсутнення особистості у світі культури, релігії, політики, права та економіки
The main purpose of this paper is to consider the methodological peculiarities in the formation and interpretation of war and peace
The author's analysis is based on the systematic reconstruction of modern theoretical models
Summary
Основна мета статті полягає у розгляді методологічних особливостей формування і інтерпретацій уявлень про війну і мир в контексті духовного (нераціонального) переосмислення людиною природи соціальних феноменів, серед яких особливе місце займають політико-правові явища сучасного світу. Що при аналізі релігійного аспекту в реінтерпретації уявлень про війну і мир, необхідно враховувати як доктринальну складову певного типу віровчення, так і індивідуально-психологічні особливості людини. Філософське осмислення природи фундаменталізму, війни і миру відрізняється від релігійного тим, що визначення даних явищ здійснюється в контексті суспільно значущих фактів історичного поступу людства та акцентує увагу на багатоманітні їх проявів. Водночас звертає на себе увагу та обставина, що дослідники етики та філософської антропології під час аналізу феноменів війни та миру часто вдаються до виключно теоретичного моделювання природи цих суспільних практик. Серед авторитетних дослідників цієї тематики слід назвати декілька відомих імен, наприклад: Деніал Бранстеттер та Джон Вінсент Голендер (Brunstetter, & Holender, 2017), які будучи редакторами колективної монографії "Перегляд етики війни: моральні виклики в епоху заперечення та фрагментації суверенітету", вказували на необхідність актуалізації розгляду проблеми формування "альтернативної глобалізації" в якій уявлення про природу війни та етичні проблеми, що з цим пов’язані, з необхідністю мають враховувати сучасні погляди на природу моральності, позбавлену теологічної аргументації
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.