MENTALITY AND ECONOMY: ESTONIA’S VARIANT FROM A HISTORIAN’S VIEWPOINT

Abstract

Переосмислення досвіду трансформаційних процесів на пострадянському просторі і пошук нових можливостей у відповіді на виклики модернізації визначають необхідність аналізу матеріальних і нематеріальних факторів, що зумовлюють розбудову сучасних демократичних держав. Добре відомий діалектичний зв’язок політики і економіки, проте менше дослідженим є взаємозв’язок економічного розвитку і менталітету тієї чи іншої нації. Стаття має за мету заповнити відповідні лакуни, які існували за радянських часів, і яким варто приділити більше уваги сучасним вітчизняним суспільствознавцям. Віддаючи належне міждисциплінарному підходу, в статті акцентуються історичні підходи до висвітлення впливу менталітету на економіку найбільш успішної серед колишніх республік СРСР – Естонії. Основою методології є аналіз ментальних характеристик естонського етносу з використанням формалізованих методів. Відновивши державну незалежність, країна визначила за мету повернення до європейської цивілізації, частиною якої завжди себе відчувала. Країни Заходу ніколи не визнавали легітимність радянської анексії, а балтів вважали мужніми борцями з тоталітаризмом. Їхньому прагненню приєднатися до ЄС було надано потужну підтримку і допомогу. На шляху євроінтеграції естонці сумлінно виконували необхідні вимоги, виявляючи притаманні їм риси національного характеру, які багато у чому співпадали з рисами європейського менталітету. На прикладі Естонії доведено, що без пізнання особливостей розвитку країни, без врахування умов формування і характеристик менталітету неможливе дієве реформування життя суспільства. Наголошено, що урядам слід приділяти більше уваги дослідженням ментальних моделей суспільства, докладати зусиль до зміни інтелектуальних настанов на загальнодержавному рівні. Естонський досвід перетворення з радянської республіки на розвинену європейську державу має велике значення для сучасної України.