Abstract
The author considers the problem of interdepartmental interaction of governmental social organisations in a territorial community of a city. The purpose of the article: to identify the main barriers of interagency interaction in the process of prevention of social orphanhood. Methods of research used: theoretical knowledge − analysis, synthesis, systematization, classification, generalization to find out the content of the basic concepts of research, substantiation of the essence of interagency interaction in the process of prevention of social orphanhood; empirical: diagnostic (survey methods − questionnaires, focus groups), socio-pedagogical experiment and monitoring to study the state of the problem under study; statistical (quantitative and qualitative data processing with the help of mathematical statistics for comparison and confirmation of the obtained results of research). Main principles of interdepartmental interaction and interdepartmental barriers have been defined, which may complicate such interaction. The author proposes ways of coping with interdepartmental barriers on the basis of social partnership and involving non-governmental organisations into coworking with territorial governmental agencies. The model of interdepartmental interaction of territorial community subjects as a practical mechanism of realisation of social orphanhood prevention on the basis of systematical approach has been proposed. Also the author justifies the importance of interdepartmental partnership of governmental and non-governmental social institutions concerning social orphanhood prevention at the stage of coping with family discomfort in terms of a territorial community of a city. Ways, forms and methods of involving and activation of territorial community subjects into preventional work with vulnerable families for prevention of social orphanhood have been provided.
Highlights
Однак наявні наукові розвідки здебільшого торкаються дефінітивного дискурсу щодо категорії «міжвідомча взаємодія», її принципів та механізмів, специфіки управління закладами різної відомчої підпорядкованості та їх взаємодії у процесі рішення соціальних проблем різних категорій населення, технологічних аспектів її здійснення
Функціонально-правові міжвідомчі бар’єри також виникають і через недосконалість законодавчої бази, яка регламентує процес соціального захисту дітей у складних життєвих обставинах (СЖО) та спрямована все ще на боротьбу із проявами і наслідками соціальних проблем сімей з дітьми, а не їх попередження, проявляються у хаотичності законотворчої діяльності, іноді неузгодженості та відсутності механізмів реалізації прийнятих законів, що призводить до посилення суб’єктивного чиннику у процесі міжвідомчої взаємодії, який залежить від моральності, світогляду, ідеології, релігійних вподобань, політики і традицій суб’єктів громади залучених до процесу превенції соціального сирітства
4. Серед основних шляхів, що сприяють ефективному подоланню існуючих міжвідомчих бар’єрів у рішенні проблеми соціального сирітства є: формування єдиного управлінського, інформаційного, оперативного простору в умовах територіальної громади міста шляхом запровадження єдиної моделі міжвідомчої взаємодії з превенції соціального сирітства у міській територіальній громаді; забезпечення ефективної взаємодії суб’єктів громади у процесі превентивної діяльності шляхом міжвідомчої інтеграції та створення інтегративного органу координації міжвідомчої взаємодії, введення у практику єдиних форм документів, визначення міжвідомчих критеріїв ефективності превентивної роботи, створення єдиної інформаційної бази сімей, що знаходяться у складних життєвих обставинах (СЖО), соціального паспорту громади, залучення до роботи громадських, недержавних організацій, волонтерських об’єднань громадян й інших суб’єктів територіальної громади; створення соціально-підтримуючого середовища сім’ї та дитини (окремої особистості) групи ризику по соціальному сирітству в межах міської територіальної громади
Summary
Функціонально-правові міжвідомчі бар’єри також виникають і через недосконалість законодавчої бази, яка регламентує процес соціального захисту дітей у СЖО та спрямована все ще на боротьбу із проявами і наслідками соціальних проблем сімей з дітьми, а не їх попередження, проявляються у хаотичності законотворчої діяльності, іноді неузгодженості та відсутності механізмів реалізації прийнятих законів, що призводить до посилення суб’єктивного чиннику у процесі міжвідомчої взаємодії, який залежить від моральності, світогляду, ідеології, релігійних вподобань, політики і традицій суб’єктів громади залучених до процесу превенції соціального сирітства.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work»
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
