ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ В ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Abstract

У статті здійснено науковий аналіз сутності окресленої проблеми, акцентовано увагу на тому яке значення має взаємодія слідчого з оперативними підрозділами в досудовому розслідування кримінальних правопорушень, окреслено відповідне поняття, що визначено як комплексний і цілеспрямований процес комунікації між різними суб’єктами, що є учасниками кримінального процесу, виступає кінцевою метою, що дає можливість отримання фактичних відомостей про подію кримінального правопорушення. Це дало підстави для виокремлення сутності даного процесу, котра загалом, виокремлюється тим, що слідчий – є процесуальною особою, яка безпосередньо відповідає за якість досудового розслідування, за його планування та за результативність проведення слідчих (розшукових) дій, їх своєчасність, а також послідовність. Аргументовано також, що питання теоретичного узагальнення елементів процесу взаємодії слідчого в досудовому розслідуванні були ефективно та влучно сформульовані в наведені вище етапи, що частково дублюють стадії досудового розслідування. Проте запропонованих підхід окремих дослідників, щодо диференціації взаємодії не лише з точки зору кримінального процесуального права, а й з позиції здійснення оперативно-розшукової діяльності, як процесу також може бути корисним у плануванні досудового розслідування. Це логічно дає підстави стверджувати про те, що взаємодія з оперативними підрозділами базується на тісній та скоординованій співпраці в межах чинного законодавства, на ініціативі обох сторін, а також спланованості проведення будь-яких слідчих чи не гласних слідчих (розшукових) дій. Автором, в результаті отриманих тлумачень базових термінів було отримано можливість дослідити його етапи. Тому, проаналізовано підходи вчених до визначення етапів взаємодії в досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, узагальнено їх, а також визначено найбільш ефективних підхід до їх структурування для теорії та практики.