HARDINESS AS ATTITUDE AND COPING OF PERSON'S SELF-DEVELOPMENT

Abstract

Actuality : the phenomenon of hardiness of the modern man in particular in different age groups has been reviewed in the article; the problem of the problem of connection of the general level of hardiness and level of actualization of self-development personality resources has been analyzed. The relevance of the study has been caused by the need to determine the adaptive capacity of people to rapidly changing conditions of modern reality. It has been indicated that the results of the study will determine the correlation between the indicators of hardiness and self-development. Aim: check the hypothesis of different levels of hardiness at the representatives of different generations and professional direction. Materials: 137 respondents aged 18 to 55 have been taken part in the study; they are future specialists in practical psychology, international relations, civil protection, health system specialists. Results: a difference in the indicators of hardiness and its structural components in the following groups of respondents using statistical data processing methods, using the computer program SPSS Statistics 17.0 have been found. It has been shown that the severity of hardiness on average does not depend on education and age, but the difference between the manifestations of its components has been revealed. It has been shown that the level of hardiness of young people has its own peculiarities: the components have dynamic manifestations both higher and lower than standard ones. Keywords: hardiness ; self development; involvement ; control; taking risk. Актуальність: в статті розглядається феномен життєстійкості сучасної людини, зокрема у різних вікових групах; аналізується проблема зв’язку загального рівня життєстійкості тарівня актуалізації ресурсів саморозвитку особистості. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю визначення адаптаційних можливостей людей до швидко змінних умов сучасної дійсності. Вказується, що результати дослідження дозволять визначити кореляційні зв’язки показників життєстійкості і саморозвитку. Мета: перевірити гіпотезу про різний рівень життєстійкості у представників різних поколінь та професійного спрямування. Матеріали: в дослідженні прийняли участь 137 респондентів віком від 18 до 55 років, які є майбутніми фахівцями в галузі практичної психології, міжнародних відносин, цивільного захисту, а також працюючими фахівцями системи охорони здоров’я. Результати: за допомогою методів статистичної обробки даних, з використанням комп’ютерної програми SPSS Statistics 17.0, виявлено різницю в показниках життєстійкості і її структурних компонентів у наведених групах респондентів. Показано, що вираженість життєстійкості в середньому не залежить від освіти та віку, але виявлено різницю між проявами її компонентів. Показано, що рівень життєстійкості у молоді має свої особливості: компоненти мають динамічні прояви як вище, так і нижче нормативних. Ключові слова : життєстійкість; саморозвиток; залученість; контроль; прийняття ризику.