Abstract
The article discusses metrological reliability of measuring equipment (ME), argues that ME imprecision must be considered not in statics, 'out in dynamics, taking into account the change of its characteristics over time. Measurement imprecision and its components are considered as random processes that are fully characterized by multidimensional distribution. It is advisable to determine the probability of metrological measurements directly from the experiment due to the difficulties of analytical solution to the problem. The characteristics of dynamic imprecision depend on both the values of the measured object and the ME properties. The physical cause of dynamic imprecision taking place is inertia of ME, its exhaustive description relies on the use of Duamel integral, which determines the response of inertial link to the input influence. As a criterion for signal differences one can use quite different functionals, taking into account further use of measurement results, the convenience of computing, the properties or input influences, and so on. It is most expedient to use the dispersion of signal differences. To calculate the parameters of dynamic imprecision it is necessary to know the energy spectrum of the input signal. The given ratios can be used for both stationary and non-stationary processes.
 The paper provides examples of using these ratios, recommendations for reducing measurement errors in each particular case.
Highlights
Features of Dynamic Error Analysis in the Process of Evaluation of Metrological Reliability of Measuring Equipment
Measurement imprecision and its components are considered as random processes that are fully characterized by multidimensional distribution
It is advisable to determine the probability of metrological measurements directly from problem
Summary
Йдеться стосовно метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), наголошується, що похибку ЗВТ необхідно розглядати не в статиці, а в динаміці, враховуючи зміну її властивостей у часі. Характеристики динамічної похибки залежать як від властивостей об’єкта вимірювання, так і від властивостей ЗВТ. Як критерій відмінності сигналів можуть використовуватися вельми різні функціонали, при цьому враховуються подальше використання результатів вимірювання, зручності обчислення, властивості вхідних впливів тощо. Як критерій відмінності сигналів (КВС) можуть використовуватися вельми різні функціонали, при цьому враховуються подальше використання результатів вимірювання (контролю, випробувань), зручності обчислення, властивості вхідних впливів тощо. Мета цієї роботи — обґрунтувати критерій відмінності сигналів та співвідношення для розрахунку показників динамічної похибки як для стаціонарних, так і для нестаціонарних процесів; навести приклади використання цих співвідношень з рекомендаціями стосовно зменшення похибок вимірювання. У цьому випадку межі довірчого інтервалу систематичної похибки можуть бути розраховані: Очевидно, що і будуть функціями часу, й їх абсолютні значення, у загальному випадку, зростають зі збільшенням t. Задавши допустиме значення ймовірності відмови Ɋɜɿɞ , можна визначити допустиме значення міжповірочного інтервалу з умови
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
