Abstract
In the article the authors argue that the strategy and arsenal of hybrid (asymmetrical, unconventional) warfare in the contemporary world are fundamentally based on the qualitative changes that took place at the turn of the XXI century as a result of radical changes in the balance of power in the international arena, chaos in international relations, the development of new types of lethal and non-lethal weapons, new technologies of constructing and dismantling social communities with predetermined characteristics. These changes involved the conceptual framework, structure, strategy and tactics, forms and methods of the military and political confrontation between modern states and their blocks, as well as between states and non-governmental organisations.
 The authors identify the essential features and functional components of hybrid warfare, such as its latency phases; the remote undermining of national defense capabilities by non-military and non-contact means; breaching the international law of war; the integrated use of military methods as well as specific means of non-military, diplomatic, financial and economic, humanitarian pressure on a victim state. They also include the extensive use of anti-government groups and movements; illegal armed groups, separatists, irredentists, radical ethnic and religious groups, extremist organizations, and artificially constructed destructive groups; the privileged role of intelligence services, special operations forces and their use for engineering a powerful anti-government infrastructure designed to destabilize the legitimate state system; the priority role of targeted influence on public opinion through the extensive use of methods of information and psychological warfare and cyberwarfare.
Highlights
Ладу; пріоритетна роль цілеспрямованого впливу на масову свідомість за допомогою масштабного застосування методів інформаційно-психологічного протиборства та кібервійни
In the article1 the authors argue that the strategy and arsenal of hybrid warfare in the contemporary world are fundamentally based on the qualitative changes that took place at the turn of the XXI century as a result of radical changes in the balance of power in the international arena, chaos in international relations, the development of new types of lethal and non-lethal weapons, new technologies of constructing and dismantling social communities with predetermined characteristics
The authors identify the essential features and functional components of hybrid warfare, such as its latency phases; the remote undermining of national defense capabilities by non-military and non-contact means; breaching the international law of war; the integrated use of military methods as well as specific means of non-military, diplomatic, financial and economic, humanitarian pressure on a victim state. They include the extensive use of anti-government groups and movements; illegal armed groups, separatists, irredentists, radical ethnic and religious groups, extremist organizations, and artificially constructed destructive groups; the privileged role of intelligence services, special operations forces and their use for engineering a powerful anti-government infrastructure designed to destabilize the legitimate state system; the priority role of targeted influence on public opinion through the extensive use of methods of information and psychological warfare and cyberwarfare
Summary
Проведені власні дослідження та аналіз спеціальних праць дають можливість запропонувати певні узагальнювальні судження щодо сутності й структурно-функціональної побудови модерної гібридної конфліктності. Найбільш усталеними доцільно вважати такі сутнісні риси гібридної війни: ГВ є різновидом асиметричних (неконвенційних) дій, інтегровано сполучає військові та невоєнні інструменти протистояння, структурно охоплює театр прямого конфлікту, тилову («сіру») зону, простір міждержавних відносин, усю глибину суспільно-політичного й соціоментального виміру буття суспільства; театр ГВ – це багатовимірний реальний (фізичний) та віртуальний (інформаційно-ментальний) простір існування держави (групи держав, нації, етносу, людської спільноти тощо), який цілеспрямовано перетворюється на часопростір проведення заздалегідь спланованого комплексу прямих та непрямих (асиметричних) агресивних дій; для ГВ притаманні інноваційні технології та найсучасніші засоби мобілізації (наприклад, протиборство у кіберпросторі, інформаційнокомунікаційні мережеві технології), розроблення нових видів високоточної, «розумної» летальної та нелетальної зброї; важливими суб’єктами (формами) протиборства стають мережеві та поліцентричні структури; ГВ комплексно поєднує дії (заходи) політичного, дипломатичного, власне воєнного, інформаційно-психологічного, когнітивно-ментального, економічного, екологічного та іншого характеру, котрі скоординовано проводять (можуть проводити) за єдиним задумом та одночасно у кількох територіальних або функціонально-структурних вимірах; значно розширився комплекс гібридних загроз, який поповнився сучасними високотехнологічними небезпеками (наприклад, дії в енергетичній сфері, кібератаки, використання соціальних мереж, «кліматична зброя» тощо);. Що відрізняють асиметричне протистояння від класичних типів війн, є, зокрема, такі: неоголошений, не оформлений у міжнародно-правовому відношенні характер протистояння (агресивних дій); приховування політичних цілей і реально розпочатої агресії; нанесення кількох, зосереджених за часом і місцем, військових та невійськових ударів з неочікуваним для супротивника результатом і неприйнятним для жертви збитком; нав’язування супротивнику протиборства в принципово новій системі координат; відсутність звичної лінії фронту, широке застосування можливостей спеціальних служб та військ (сил) спеціального призначення; використання високоточної зброї (у разі прямого застосування збройних сил – масоване), засобів радіоелектронної боротьби, кібернетичної зброї та інших новітніх високотехнологічних засобів протиборства; застосування принципово нових форм і технологій невійськового насильства з акцентом на ураження управлінської, інформаційнопсихологічної сфер та суспільної свідомості супротивника; штучне створення й пріоритетне використання неурядових організацій і рухів, ЗМІ, парамілітарних формувань (повстансько-партизанських, терористичних, організованих злочинних угруповань)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
