Determining the rational amount of subsurface mining: marginal approach

Abstract

Надра України наділені багатством у вигляді різноманітних родовищ корисних копалин, у тому числі стратегічних, але багато з наявних родовищ не освоєні належним чином. Одним із чинників такого становища є складність науково-технічної проблеми ефективної розробки цінних родовищ з екологічно шкідливим виробництвом, які розташовані фактично в центрі Європи. Об’єктом дослідження виступають класичні економічні прийоми та екологічні питання з урахуванням технологічних аспектів виробництва кінцевої продукції при розробці родовищ. Із використанням відомих критеріїв ефективності та методів оптимізації можна обґрунтувати простір проєктування – сферу, визначену всіма проєктними параметрами, які можуть забезпечити раціональне природокористування. Для здійснення досліджень і надання практичних рекомендацій щодо скорочення витрат на розробку родовищ корисних копалин, а також зниження негативного впливу на довкілля розроблено відповідне програмне забезпечення. Наведені підходи можуть бути застосовані при попередніх розрахунках раціонального обсягу виробництва конкретної продукції на стадії проєктування експлуатації нового родовища гірничодобувним підприємством, а також при виконанні аналізу його діяльності для визначення раціонального обсягу одиниць конкретної продукції за фактичною статистичною вибіркою показників експлуатації родовища. Крім того, комп'ютерна програма дозволяє за результатами розрахунків побудувати криву пропозиції цього підприємства в даних ринкових умовах для конкретного періоду часу. Дослідження технологічних аспектів формування раціонального рівня виробництва продукції свідчить, що він виступає основним технологічним параметром, від якого залежить ефективність вилучення корисної копалини з надр. Запропонований підхід дозволяє продемонструвати можливості ефективного освоєння запасів цінних родовищ, а також може бути застосований при створенні потужних якірних проєктів щодо нарощування власного мінерально-сировинного комплексу України. Це, у свою чергу, буде прикладом перетворення нових знань на конкретні прикладні розробки і технології. Для подальшого розвитку запропонованого підходу необхідно зосередити увагу на створенні технології оптимального проєктування природокористування із залученням сучасних інформаційних програм.