Abstract
The paper shows the results of studies of denitrification activityin root zone of spring barley, maize and potato under the use of mineralfertilizers and microbial preparations. It was established that applicationof optimal for the plants growth and development doses of fertilizershad restrained the biological denitrification activity due to the bothplants assimilation of mineral nitrogen and deprivation of rhizosphericmicroorganisms with nitrite respiration substrate. Use of physiologicallyungrounded doses of fertilizers especially when combining withmicrobial preparations had led to the significant loses of nitrogen dueto the denitrification. Thereby the application of microbial preparationsin agricultural crops growing technologies should be performed onoptimal agricultural backgrounds keeping biological denitrification atits lowest levels.
Highlights
Як відомо, денітрифікація – це сума процесів, які ведуть до втрат азоту нітратів та нітритів у результаті їх відновлення до газових сполук азоту чи молекулярного азоту біологічним шляхом
Новим і несподіваним для мікробіологів та екологів стало виявлення у багатьох бактерій-азотфіксаторів здатності переходити до денітрифікації за наявності мінеральних сполук азоту у середовищі
По фону вирощування ячменю без добрив та за внесення невеликих їх доз інокуляція приводить до зниження активності процесу, що є цілком логічним з огляду на те, що біопрепарати сприяють швидшому засвоєнню рослинами мінерального азоту [1], а відтак – зниженню його непродуктивних втрат
Summary
Представлено результати досліджень активності денітрифікації в кореневій зоні ячменю ярого, кукурудзи і картоплі за використання мінеральних добрив та мікробних препаратів. За внесення оптимальних для росту і розвитку рослин доз добрив активність біологічної денітрифікації обмежується внаслідок споживання рослинами мінерального азоту і позбавлення ризосферних мікроорганізмів субстрату для нітратного дихання. Що через наявність у ґрунті анаеробних мікрозон при внесенні мінеральних азотних добрив перебіг процесу денітрифікації може бути надзвичайно активним, особливо в ризосфері сільськогосподарських культур, що пояснюється наявністю легкозасвоюваних органічних сполук у складі кореневих виділень. Метою наших досліджень було з’ясування особливостей перебігу процесу денітрифікації в зоні коріння рослин під впливом мінеральних азотних добрив та мікробних препаратів. Одержані в досліді з кукурудзою результати свідчать про зростання активності процесу денітрифікації по мірі збільшення кількості мінерального азоту в ґрунті. Виходячи з цього можемо прийти висновку, що на початкових стадіях розвитку рослин кукурудзи, коли на формування біомаси не вимагається великої кількості азоту, як субстрату для конструктивного метаболізму, навіть найменша в досліді доза добрив є надлишковою. Фаза 5-7 листків (30 днів після внесення добрив) Фаза 9-11 листків (45 днів після внесення добрив) Фаза викидання – цвітіння волоті (60 днів після внесення добрив) Фаза цвітіння волоті – формування качана (75 днів після внесення добрив) Фаза молочно-воскової стиглості зерна (90 днів після внесення добрив)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
