Deep degasion and oil-and-gas containment of the Eastern (Ukrainian) Carpathians: geodynamic and geothermal aspects

R. I. Kutas

doi:10.24028/gzh.v43i6.251551

Abstract

The article presents the results of comprehensive analysis of geodynamic conditions, geothermal regime, distribution of oil-and-gas deposits, as well as degassing of Earth’s crust in the Ukrainian sector of the Eastern Carpathians, being a part of the Carpathian petroliferous province. Within the boundaries of the Ukrainian sector of the Carpathians, three main tectonic units are distinguished: the Pre-Carpathian Foredeep, the Folded Carpathians, and the Transcarpathian Trough. Each of them consists of several zones or tectonic covers. Oil-and-gas deposits are mainly concentrated within the Pre-Carpathian Foredeep. Gas deposits prevail in its outer zone, while the oil deposits in inner one. Seve-ral small methane deposits were discovered in the Transcarpathian Trough, and only one deposit in the Folded Carpathians.Earth’s crust within the whole Carpathian region is characterized by high level of gas saturation. Here methane and carbon dioxide prevail. According to chemical composition of gas and isotopic signature of carbon in carbonaceous gases, two areas can be distinguished within the region: north-east, where methane dominates, and south-west, where carbon dioxide prevails. These areas are divided by the Central Carpathian tectonic zone. They adhere to geothermal zoning. The former is characterized by low geothermal activity (heat flow density is 35—60 mW/m2), and the latter — by high level activity (heat flow density exceeds 70 mW/m2). Hydrocarbon deposits are formed in three stages, concurring with three stages of tectonic evolution of the Carpathians. The first stage is distinguished by accumulation of primary components (carbon, hydrogen, oxygen) and thermal activity increase. It concurs with a stage of lithosphere destruction and extension, ocean basin generation, sedimentation, asthenosphere uplift, as well as formation of deep fluid-and-gas flows. At the second stage, hydrocarbon generation commences. It corresponds to the stage of lithosphere collapse, activation of subduction and collision processes, depression and heating of sedimentary strata, enriched in organic substances and water. At the third stage, the processes of hydrocarbon generation, migration and accumulation proceed. Time interval for deposit formation is coincident with the last stage of the Carpathians evolution during Badenian and Sarmatian time, as well as with formation of overthrusts, deep depressions, and thick masses of Miocene argillaceous deposits.

Highlights

Наведено результати комплексного аналізу геодинамічних умов, геотермічного режиму, розподілу нафтових і газових родовищ, дегазації земної кори Українського сектору Східних Карпат, який є частиною Карпатської нафтогазової провінції.
1. Тектонічне районування [Тектонічна ..., 2007] і схема основних розломів Карпатського регіону [Заяць, 2013; Карпатська ..., 2004; Кутас и др., 1996]: 1 — тектонічні одиниці (I — схил Східноєвропейської платформи (Львівський палеозойський прогин): Iа — Внутрішня (Ростоцька) зона Львівського палеозойського прогину; II — Західноєвропейська (палеозойська) платформа (Рава-Руська зона); III — Передкарпатський прогин; IIIа — Більче-Волицька зона; IIIб — Самбірська зона; IIIв — Бориславсько-Покутська зона; зони Складчастих Карпат: IV — Скибова, V — Кросненська, VI — Дуклянська, VII — Чорногорська, VIII — Поркулецька, IX — Магурська, X — Рахівська, ХI — Мармароська, ХII — Пенінська; ХIII — Вигорлат-Гутинська вулканічна гряда; ХIV — Закарпатський прогин; ХV — Мармароський масив; XVI — Паннонський басейн); 2 — основні розломи: поздовжні (1 — Радехівський, 2 — Великомостівський, 3 — Чернівецький, 4 — Нестеровський, 5 — Сторожинецький, 6 — Рава-Руський, 7 — Давіденівський, 8 — Судово-Вишнянський, 9 — Краковецький, — Передкарпатський, — Ужоцький, — Чорноголовський, — Закарпатський, — Припаннонський); поперечні (а — Дрогобицько-Щирецький, б — Стрийський, в — Долинський, г — Тячівсько-Надвірнянський, д — Покутський).
У формуванні зональних і локальних геотермічних аномалій важливу роль відіграють глибинні розломи, структура і склад земної кори, динаміка підземних вод та багато інших чинників, що впливають на розподіл джерел тепла, інтенсивність глибинних тепломасопотоків, умови теплоперенесення в земній корі та теплообміну на її поверхні [Кутас, 2014].

Summary

Introduction

Наведено результати комплексного аналізу геодинамічних умов, геотермічного режиму, розподілу нафтових і газових родовищ, дегазації земної кори Українського сектору Східних Карпат, який є частиною Карпатської нафтогазової провінції. 1. Тектонічне районування [Тектонічна ..., 2007] і схема основних розломів Карпатського регіону [Заяць, 2013; Карпатська ..., 2004; Кутас и др., 1996]: 1 — тектонічні одиниці (I — схил Східноєвропейської платформи (Львівський палеозойський прогин): Iа — Внутрішня (Ростоцька) зона Львівського палеозойського прогину; II — Західноєвропейська (палеозойська) платформа (Рава-Руська зона); III — Передкарпатський прогин; IIIа — Більче-Волицька зона; IIIб — Самбірська зона; IIIв — Бориславсько-Покутська зона; зони Складчастих Карпат: IV — Скибова, V — Кросненська, VI — Дуклянська, VII — Чорногорська, VIII — Поркулецька, IX — Магурська, X — Рахівська, ХI — Мармароська, ХII — Пенінська; ХIII — Вигорлат-Гутинська вулканічна гряда; ХIV — Закарпатський прогин; ХV — Мармароський масив; XVI — Паннонський басейн); 2 — основні розломи: поздовжні (1 — Радехівський, 2 — Великомостівський, 3 — Чернівецький, 4 — Нестеровський, 5 — Сторожинецький, 6 — Рава-Руський, 7 — Давіденівський, 8 — Судово-Вишнянський, 9 — Краковецький, — Передкарпатський, — Ужоцький, — Чорноголовський, — Закарпатський, — Припаннонський); поперечні (а — Дрогобицько-Щирецький, б — Стрийський, в — Долинський, г — Тячівсько-Надвірнянський, д — Покутський).

Results

Conclusion