Abstract
In order to improve clinical and neurophysiological correlations of pain syndrome at posttraumatic chronic neuropathic pain syndrome (CNPS) of extremities clinical and neuropathic study was carried out in 110 patients using methods of registration of spinal-stem polysynaptic reflex (SSPR), trigeminal-cervical reflex (TCR), and exteroceptive suppression (ES) of voluntary muscle activity registration. The reflective response was characterized, as a ruler, by decrease of reflex thresholds, reduction of their latent periods, increase of reflex responses duration and power. The obtained data were interpreted as signs of inhibitory mechanism deficiency on segmental apparatus level, deficit of descending suprasegmental control, afferent nociceptive synthesis peculiarities. The possibility of neurophysiological correlations use in planning of pain syndrome therapy was assumed.
Highlights
Для вивчення ноцицептивних механізмів за різних больових синдромів перспективними вважають методи НФ дослідження функціонального стану сегментарних та супрасегментарних відділів нервової системи, а саме: захисні полісинаптичні рефлекси, екстероцептивна супресія (ЕС) довільної м’язової активності, викликані потенціали [7,8,9,10]
За клінічною та ЕНМГ оцінкою стану нервових стовбурів на боці больового синдрому в групі хворих з посттравматичним Хронічні невропатичні больові синдроми (ХНБС) та з власне нейрогенний больовий синдром» (ВНБС) вірогідні відмінності не виявлені
Що не супроводжувалась типовими ознаками Хронічні невропатичні больові синдроми (ХНБС), можна думати про відносну рівновагу ноцицептивних та антиноцицептивних систем, це зумовлює відсутність сенситизації нейронів сегментарного та супрасегментарного рівня
Summary
Для вивчення ноцицептивних механізмів за різних больових синдромів перспективними вважають методи НФ дослідження функціонального стану сегментарних та супрасегментарних відділів нервової системи, а саме: захисні полісинаптичні рефлекси (мигальний, ноцицептивний флексорний), екстероцептивна супресія (ЕС) довільної м’язової активності, викликані потенціали (соматосенсорні, слухові, викликаний шкірний симпатичний потенціал) [7,8,9,10]. З метою оцінки церебрального контролю ноцицептивних рефлексів у хворих використано ЕС довільної м’язової активності — гальмування рефлексу відкривання рота (скорочення жувальних та скроневих м’язів) у відповідь на больовий стимул (пери- чи інтраоральний) [15]. За клінічною та ЕНМГ оцінкою стану нервових стовбурів на боці больового синдрому в групі хворих з посттравматичним ХНБС та з ВНБС вірогідні відмінності не виявлені.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
