Abstract
In the end of the eighteenth century, church calendars (Menologions, “sviattsi”/ordos), which were published in Kyiv and Moscow, had nearly no difference in their contents. Kyivan calendar included a hundred of the East-Slavic saints. Moreover, two-thirds of them were Russian or Old-Russ men of faith canonized in Moscow state. The honouring of the local and Russian cults of the saints based on the newborns’ christening (choosing saint patrons) is analyzed in this article. The research is focused on the Ukrainian-Russian contact zones neighbored with the Russian borders where the two ethnic groups lived. The author suggests that the veneration of the Russian canonized men is higher in those regions, while this rate is lower in the ethnic Ukrainian places of habitance. It is impossible to examine the worship of the East-Slavic patron saints without reference to the procedure of the newborns’ christening and the level of the priest’s autonomy in using of Menologion. So, primary attention is paid to the ways of choosing the patrons for boys and girls. The analysis of Bilopillia (Sloboda Ukraine) and Kyiv-Pechersk metric books shows that newborns’ naming after the East-Slavic men and women of faith did not make more than 10 % of all given names. When priests had to select from Russian/Kyivan and other saints, they made choices on the account of the second group of patrons in most cases.Manuscript received 11.03.2020
Highlights
Наприкінці XVIII ст. церковні календарі, що їх друкували у Києві та Москві, майже не відрізнялися за складом позицій
Проте мені йдеться про загальну панорамну картину, а вихідними
Проте коли йдеться про вибір святої тезки новонародженій, важливою є не чисельність імен, а кількість празників, адже навіть якщо на якусь дату маємо кількох подвижниць, це означає, що парох має з чого вибирати для дівчинки, що побачила світ у цей день, але зупиняється лише на одному імені
Summary
За даними історико-статистичного опису Хар ківської єпархії середини XIX ст., на 1800 р. у Білопіллі мало б діяти сім парафіяльних цер-. У 66 % випадків малюк отримував ім’я того святого чи одного зі святих, чий празник припадав на дату, записану в метриці, як день появи на світ. Проте коли йдеться про вибір святої тезки новонародженій, важливою є не чисельність імен, а кількість празників, адже навіть якщо на якусь дату маємо кількох подвижниць, це означає, що парох має з чого вибирати для дівчинки, що побачила світ у цей (чи інший) день, але зупиняється лише на одному імені. Того дня жіночих пам’ятей не було, тож він обрав дівчинці ім’я найближчої зафіксованої у місяцеслові після дати народження святої преподобномучениці, чий празник при падав на 1 березня. 3. Вкрай рідко у Білопіллі ігнорували другий варіант, і якщо не було жіночого празника у день народження, обирали не найближчу в календарі патронесу, а іншу подвижницю із того самого місяця до дати появи на світ – лише в 1 % випадків. Надаючи жіночі імена, священники мали значно більшу свободу вибору, ніж при нареченні чоловічих, – у щонайменше 55,5 % випадків
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
