Abstract

The injury of acromioclavicular joint is one of the causes limitation function of the shoulder joint. Choice of fixation methods of acromioclavicular joint dislocation is actual topic to research. Objective: to study by a biomechanical experiment and to substantiate influence of different fixation methods of acromioclavicular joint dislocation on range of motion of acromioclavicular and sternoclavicular joints during the upper extremity elevation. Methods: 6 prototypes of a natural skeleton 3D technology from ADS plastic were used. The capsuloligamentous components, dynamic and static stabilizations of acromioclavicular and sternoclavicular joint were modeled from artificial materials. Each model of acromioclavicular dislocation was fixed by 6 different fixations methods: «intact joint», «fixation by Weber», «Bosworth screw», «Hook-plate», «DogBone», «External fixation». During the experimental study, the range of motions was fixed in acromioclavicular and sternoclavicular joints in 90 and 180 degrees of arm elevation, each experiment was repeated 5 times. Results: range of motion in acromioclavicular and sternoclavicular joints in position of 90 degree of arm elevation, with fixation of acromioclavicular joint dislocation by Hook-plate and system of 2 mini plates and suture material (DogBone), in position of 180 degree of arm elevation with fixation of «DogBone» was physiological. Other methods of fixation — «Bosworth screw», «Weber fixation», «External fixation», «Hook plate» limited the range of motion in the acromioclavicular joint and increase motion in the sternoclavicular joint at maximal arm elevation. Conclusions: fixation of acromioclavicular joint dislocation by 2 mini plates and suture material (DogBone) gives physiological range of motion in acromioclavicular and sternoclavicular joints during arm elevation.

Highlights

  • Повреждения акромиально-ключичного сустава — одна из причин ограничения функции плечевого пояса

  • Выводы: движения в акромиально-ключичном и грудинно-ключичном суставах приближены к физиологическим во время элевации верхней конечности в случае фиксации вывиха акромиального конца ключицы с помощью систем двух мини-пластин, связанных шовным материалом

  • Складність біомеханіки та кінематики рухів плечового пояса в сукупності з рухами шкіри та величиною підшкірної жирової клітковини ускладнює вимірювання кінематики рухів із достатньою точністю, тому, на нашу думку, така модель є досить відкритою та парамет­ рично стабільнішою порівняно з натуральними препаратами померлих людей

Read more

Summary

Introduction

Повреждения акромиально-ключичного сустава — одна из причин ограничения функции плечевого пояса. Під час вимірювання за умов елевації верхньої кінцівки 90° показники ротаційних рухів у надплечово-ключичному суглобі в разі фіксації спеціалізованою пластиною Hook (p = 0,767) та системою DogBone (p = 0,767) візуально та статистично були наближені до показника «без фіксації»

Objectives
Results
Conclusion

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.