Abstract
The article considers the styles of adults’ attachment as a significant factor for resilience development at specialists in helping professions. The main article goal is to analyze the results of the theoretical and empirical study on correlations between styles of helping profession specialists’ early childhood attachment and their resilience. The article presents the theoretical and empirical analysis of the phenomenon of resilience and the attachment theory. The phenomenon itself is analyzed, various approaches and modern points of view on adults’ attachment styles are described, the possibilities of their experimental determination are considered. The article presents the performed experimental study of specialists in helping professions with the analysis of the data on their resilience in general, its correlations with such unreliable types of attachment as avoidance and anxiety; the author’s own experience in psychotherapy. The following conclusions were drawn from the performed theoretical review: 1) many factors can influence resilience formation and maintenance, including the experience of early parent-child relationships; 2) the reliable attachment, formed during infancy, plays an important role in development of a child’s system of effective mental protection, stimulates appearance and improvement of prosocial behaviour that form the basis of resilience at adulthood, and also affects an individual’s psychological tolerance to mental traumas, reduces their psychosomatic and mental symptoms; 3) the emotional connection between two adults is symmetrical, so that, partners are a source of a feeling of comfort and security for each other. The following conclusions were drawn from our experimental study conducted at 2017–2019: 1) specialists in helping professions generally have an average resilience with a tendency to it increasing; 2) there are correlations between the levels of resilience and the styles of attachment: the higher the indicators of unreliable attachment, the lower the indicators of resilience; 3) there is a correlative tendency between the indicators of resilience and the respondents’ age: the older the specialists are, the lower their resilience indicators are and the higher the indicators of the anxiety attachment style; 4) an inverse statistically significant correlations were determined between the level of resilience and the specialists’ personal experience (measures in worked hours): the fewer hours of own experience, the lower resilience.  
Highlights
Водночас вважаємо актуальними дослідження таких резільєнтних факторів, як характер ранніх дитячо-батьківських стосунків, тип/стиль прив’язаності
Незважаючи на те, що середні показники за двома субшкалами є майже однаковими, результати за субшкалою «Занепокоєння» показали вагомі кореляційні зв’язки з віком фахівців.Отже, результати кореляції за Пірсоном доводять виражений позитивний статичний зв’язок між віком та типом прив’язаності «занепокоєння» (p < 0.01), а саме: чим вищим є вік, тим більше відчувається занепо
Описові статистики за типами/стилями прив’язаності за методикою «Досвід близьких стосунків» (N=70)
Summary
СТИЛЬ ПРИВЯЗАНОСТІ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР РЕЗІЛЬЄНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ДОПОМІЖНИХ ПРОФЕСІЙ. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8935-2664 UDC: 159.98 : 615.851] : 355.1-058.833-055.2. АНОТАЦІЯ У статті розглядається стиль прив’язаності в дорослому віці як вагомий фактор розвитку резільєнтності у фахівців допоміжних професій. Основною метою статті є аналіз результатів теоретичного та емпіричного досліджень взаємозв’язку між стилями ранньої дитячої прив’язаності у фахівців допоміжних професій і рівнем їхньої резільєнтності. У статті представлено результати експериментального дослідження фахівців допоміжних професій з аналізом отриманих даних щодо загального рівня резільєнтності, його зв’язку з такими ненадійними стилями прив’язаності, як уникання та занепокоєння; власним досвідом проходження психотерапії. Останнім часом з’являється все більше досліджень, що поглиблюють розуміння формування ресурсу резільєнтності, яка пов’язана із характером якості. Метою статті є аналіз результатів теоретичного та емпіричного дослідження взаємозв’язку між стилями прив’язаності у фахівців допоміжних професій та рівнем їхньої резільєнтності. (2) З метою виявлення взаємозв’язку типів прив’язаності з рівнем розвитку резільєнтності у психологів, психотерапевтів було застосовано питальник «Досвід близьких стосунків» (ECR) Який у своїх класичних творах підкреслював, що «під час і після катастрофи люди більш вразливі» і просто бути поруч одне з одним надзвичайно важливо, адже самотність у такі життєві моменти викликає тривогу та загострює відчуття небезпеки (J. Bowlby, 1980)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
