Abstract
The review of the concept of public policy environment in the modern public-management scientific discourse is actualized due to the lack of systematic and comprehensive studies on this problem. The results of consideration of the state policy environment as a place through the application of the archetypal paradigm are presented. The connection between archetypal ideas about the place and the modern course of state policy is also outlined and highlighted. The evaluation of the environment as a “place” is historically connected with the statement of the existence of a thing or phenomenon and lies in the plane of spatial terminology. The place, within the framework of the approach, is considered as a part of the space occupied by a person or an object, while the place is given the value of the minimum limit, and the space is given a maximum limit. Within the framework of the research, other approaches are highlighted that disclose the category of place in disciplinary and interdisciplinary contexts: sociological-behavioral, phenomenological, systemic, etc. Іt is noted that the spatial revolution in the structure of cognition determined the analysis of state policy in spatial categories, which substantiated modern interdisciplinary measurements of the environment of state policy. Аnd — the appearance in the thesaurus public policy topological and metric features reality: location periphery, a center, location and interaction “places”, theme composition state policy, etc. Therefore, the category “place” confers on the environment of state policy a social and cognitive entity, which, in particular, is defined in the concept of identity and leads to the emergence of new approaches to the analysis of identity: regional, local identities, identification with a place, environment or residence.
Highlights
The category “place” confers on the environment of state policy a social and cognitive entity, which, in particular, is defined in the concept of identity and leads to the emergence of new approaches to the analysis of identity: regional, local identities, identification with a place, environment or residence
One of the formal consequences of these processes is the construction of the phenomenon of regionalization in the sense of the emergence of new approaches to the analysis of identity: regional, local identities, identification with a place, environment or residence
Understanding the place as a metaphysical phenomenon allows us to divide essence and essential: essence is determined by a set of natural characteristics, and the essential is the comprehension of what is
Summary
Подано результати розгляду середовища державної політики як місця через застосування парадигми архетипного дослідження. Також окреслено та висвітлено зв’язок архетипних уявлень про місце із сучасним перебігом державної політики. У межах дослідження виокремлено інші підходи, які розкривають категорію місця у дисциплінарних та міждисциплінарних контекстах: соціологічно-поведінковий, феноменологічний, системний тощо. Наголошено, що просторовий переворот у структурі пізнання зумовив аналіз державної політики у просторових категоріях, обґрунтування модерних міждисциплінарних вимірів середовища державної політики, які зумовили появу у тезаурусі державної політики топологічних і метричних характеристик реальності: локація, периферія, центр, диспозиція та взаємодія “місць” суб’єкт-об’єктного складу державної політики тощо. Разом із тим сучасний постнекласичний етап посилив суб’єктивний аспект у розгляді категорії місця, тому категорія “місце” наділяє середовище державної політики соціально-когнітивною сутністю, яка, зокрема, дефінується у понятті ідентичності та зумовлює появу нових підходів до аналізу ідентичності: регіональних, локальних ідентичностей, ідентифікації з місцем, середовищем чи з місцеперебуванням.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
