Морфологія та васкулярна анатомія квітки Scilla bifolia L. (Hyacinthaceae)

O O Dyka

doi:10.30970/sbi.0701.270

Abstract

Morphology and vascular anatomy of the flower of Scilla bifolia L. (Hyacinthoideae) were studied. Based on the concept of vertical zonation of gynoecium, proposed by W. Leinfellner [7], it is established that the gynoecium has the following structural zones: synascidiate, symplicate, hemisymplicate, and asymplicate. In a broad sense gynoecium of Scilla bifolia can be determined as syncarpous. The septal nectary has three fissures lying in a septal radius which extend from its base to the roof and open outward at the base of the style; nectariferous tissue lines a septal slit completely except output channels. Structural type of septal nectaries of Scilla bifolia corresponds to the type a, the type of glandular epidermis is determined as type a by E. Daumann [6]. All tepals and stamens are supplied by single bundle. Vascular system of the gynoecium has six ventral and three dorsal veins which branch lateral veins. Ventral bundles coalesce with dorsal bundles at the top of the ovary. The septal nectary is innervated by lateral carpel veins. Keywords: Hyacinthoideae, Scilla bifolia , flower, morphology, vascular anatomy, septal nectary, gynoecium.

Highlights

Підродина Hyacinthoideae Link. у межах родини Hyacinthaceae налічує понад 400 видів [14, 15]
Structural type of septal nectaries of Scilla bifolia corresponds to the type a, the type of glandular epidermis is determined as type
Ключевые слова: Hyacinthoideae, Scilla bifolia, цветок, морфология, васкулярная анатомия, септальный нектарник

Summary

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Морфологію та васкулярну анатомію квітки Scilla bifolia L. вивчали на тотальних і постійних препаратах. Морфологію та васкулярну анатомію квітки Scilla bifolia L. Шевченка і зафіксований у 70%-ному розчині етилового спирту. За допомогою ротаційного мікротома МПС-2 з просоченого парафіном матеріалу виготовили серії поперечних і поздовжніх зрізів товщиною 10 мкм. Постійні препарати фарбували за стандартною методикою [1, 3] з використанням 0,5% спиртового розчину астра-блау та 1% розчину сафраніну. Морфологічні рисунки виконували з використанням бінокулярного мікроскопа «МБС-9», анатомічні – з використанням мікроскопа «Ломо Микмед-1» за допомогою рисувального апарата РА-4. Під час морфологічного опису зав’язі досліджуваного виду за її дно умовно було прийнято рівень дна її гнізд, а за дах – рівень формування каналів стовпчика. Загальну висоту зав’язі обчислювали за кількістю зрізів від її дна до даху

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ

ЛВК ЛЗК Е