Антибіотикорезистентність клінічних штамів Enterococcus faecalis у хірургічних стаціонарах України: результати багатоцентрового дослідження (2011-2015)

Abstract

Мета роботи — вивчити антибіотикорезистентність клінічних штамів Enterococcus faecalis, виділених у пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні стаціонари в різних регіонах України.
 Матеріали і методи. Досліджено 87 273 клінічних штами E. faecalis, виділені від пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні відділення 47 багатопрофільних стаціонарів у м. Києві та 24 областях України у 2011—2015 рр. Вивчено чутливість штамів E. faecalis до 34 антибіотиків (пеніцилін, ампіцилін, амоксицилін, оксацилін, ампіцилін/сульбактам, амоксицилін/клавуланат, цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефоперазон, цефотаксим, цефтріаксон, цефтазидим, цефепім, іміпенем, меропенем, гентаміцин, амікацин, нетилміцин, еритроміцин, кларитроміцин, азитроміцин, лінкоміцин, кліндаміцин, тетрациклін, доксициклін, ванкоміцин, офлоксацин, лефлоцин, норфлоксацин, гатифлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин, лінезолід) відповідно до рекомендацій Інституту клінічних та лабораторних стандартів США (Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI)).
 Результати та обговорення. У досліджених хірургічних стаціонарах 37 % штамів E. faecalis були резистентними до тестованих антибіотиків. Найактивнішими щодо штамів E. faecalis були лінезолід, ванкоміцин, меропенем, лефлоцин та іміпенем. Високу частоту резистентності відзначено до цефалексину (56,4 %), пеніциліну (47,9 %), цефуроксиму (47,4 %), цефоперазону (47,0 %), норфлоксацину (43,1 %), кларитроміцину (42,6 %), цефтазидиму (41,6 %), доксицикліну (40,5 %), кліндаміцину (39,7 %), цефотаксиму (39,5 %), амікацину (38,1 %), гентаміцину (37,4 %) та азитроміцину (37,6 %). Резистентність штамів E. faecalis до ванкоміцину становила від 8,0 до 49,4 % (у середньому — 20,8 %).
 Висновки. Антибіотикорезистентність клінічних штамів E. faecalis у досліджених стаціонарах — важлива терапевтична та епідеміологічна проблема. Найбільшою активністю щодо нозокоміальних штамів E. faecalis характеризуються лінезолід, ванкоміцин, меропенем, лефлоцин та іміпенем. З огляду на постійні зміни рівня резистентності нозокоміальних штамів E. faecalis у регіонах України необхідно проводити постійний моніторинг за резистентністю до антибіотиків у кожному стаціонарі та на підставі отриманих локальних даних розробити лікарняний формуляр антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному хірургічному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних щодо резистентності до протимікробних препаратів. Необхідно налагодити систему епідеміологічного нагляду за мікробною резистентністю на локальному, регіональному та національному рівнях.