Abstract
Досліджено вплив іонів Cu2+ на внутрішньоклітинний гомеостаз Са2+ та перекисне окиснення ліпідів в умовах різної кислотності середовища. Показано, що зниження рН середовища зумовлює підвищення [Ca2+]cyt і може бути відгуком клітин кореня на кислотний стрес. Додавання міді до середовища для пророщування насіння ймовірно підвищує неселективну проникність мембрани та спричинює її деполяризацію. Це може активувати Са-канали, що активуються за умов деполяризації та відповідають за надходження кальцію до цитоплазми з апопласту. Підвищення рівня МДА свідчить про наявність окисного стресу, який може активувати гіперполяризаційні Са-канали, що також впливають на [Ca2+]cyt. Таким чином, зміни інтенсивності Са2+-залежних метаболічних процесів (регуляція поділу клітин та ріст кореня) можуть бути наслідком токсичного впливу іонів Cu2+ на рослини озимої пшениці.
Highlights
Вплив Cu2+ та кислотності середовища на вміст цитоплазматичного кальцію та перекисне окиснення ліпідів у коренях озимої пшениці
The study investigates the effect of copper ions and pH of external solution on intracellular calcium homeostasis and lipid peroxidation in winter wheat roots
Sterile seeds were germinated in Petri dishes on the filter paper soaked with acetic buffer at Fluo-3/AM
Summary
Стерилізоване (опромінювач бактерицидний ОБН35м) насіння озимої пшениці сорту Смуглянка (Triticum aestivum L.) пророщували у чашках Петрі на двошаровому фільтрувальному папері, змоченому стерильним середовищем із рН 4,7 та 6,2 (5 мМ ацетатний буфер) у темряві, за +20 oС протягом 48 год (хладотермостат ХТ 3/70-2). На 48-му годину проводили обробку CuSO4 (50 мкМ). Завантаження коренів флуоресцентним індикатором Fluo-3AM (Sigma) робили за методикою, описаною Zhang et al (1998). Розчин для інкубації містив 20 мкМ Fluo-3AM, 0,2 мМ СаСl2 та 50 мМ сорбітолу. Розчин Fluo-3 AM додано з вихідного розчину 1 мМ Fluo-3AM у ДМСО. Після інкубування корені змивали буферним розчином протягом 15 хв. Флуоресценцію коренів, пофарбованих Fluo-3 AM, досліджували за допомогою мікроскопа Olympus BX53 із люмінесцентним блоком X-Cite Series 120 Q і камерою-детектором Olympus DP72 за довжини хвилі збудження 488 нм, хвилі емісії – 512 нм (зелений світлофільтр). Рівень ПОЛ визначали за накопиченням малонового діальдегіду (МДА) методом Kumar and Knowles (1993) із деякими модифікаціями. Суху біомасу визначали відповідно до ГОСТ 16932-93. Статистичну обробку даних робили за допомогою програми Statistica 6.0
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
