Оцінка рівня нестабільності ушкоджень, класифікованих за AOSpine Subaxial Cervical Spine Injury Classification System

Abstract

Актуальність. При визначенні спрямованості та обсягу хірургічного лікування у хворих із травматичним ушкодженням шийного відділу на субаксіальному рівні основними є такі критерії: характер і ступінь ушкодження остеолігаментозного апарату шийного відділу хребта, що визначає рівень нестабільності; ступінь компресії структур хребетного каналу; стан сагітального профілю. Метою цієї роботи є оцінка ступеня нестабільності різних типів ушкоджень шийного відділу хребта, класифікованих відповідно до AOSpine Subaxial Cervical Spine Injury Classification System. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних спондилограм, комп’ютерних і магнітно-резонансних томограм 168 пацієнтів із травматичним ушкодженням шийного відділу хребта на субаксіальному рівні, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні патології спинного мозку ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» в період з 2008 по 2018 р. Виконувалася кількісна оцінка ступеня нестабільності із застосуванням Cervical Spine Injury Severity Score і визначення типу ушкодження згідно з AOSpine Subaxial Cervical Spine Injury Classification System. Результати. Виявлено, що медіана показника нестабільності прогресивно наростає зі збільшенням ступеня тяжкості типу ушкодження. Найбільш широкий діапазон значень показника рівня нестабільності відзначається при компресійному типі ушкоджень: від 6 балів (95% довірчий інтервал (ДІ) 4,76–6,84) при типі А1 до 11 балів (95% ДІ 9,48–11,81) при А4. Для типів А2 і А3 зареєстровано 7 балів (95% ДІ 6,68–7,53) і 8 балів (95% ДІ 7,97–9,01) відповідно. Флексійно-екстензійні ушкодження характеризуються меншим діапазоном значень. Медіана прогресивно зростає від типу В1 — 13 балів (95% ДІ 12,4–13,92) до B3 — 15,5 бала (95% ДІ 14,5–16,35). Показник для В2 займає проміжне значення і становить 15 (95% ДІ 13,59–15,52). Максимальні значення при згинально-розгинальних ушкодженнях — 18 балів, зареєстровані як при типі В2, так і В3. Тип С демонструє найбільший рівень нестабільності — 17 балів (95% ДІ 16,58–17,86) та досить широкий діапазон розрахованих значень — від 13 до 20 балів. Висновки. Загальною тенденцією є збільшення рівня нестабільності в низці підтипів від А1 до С, проте навіть ушкодження типу А1 за певних умов виявляються досить нестабільними і вимагають хірургічного втручання. На противагу класичним уявленням ушкодження типу А досить часто супроводжуються ураженням фасеткових суглобів, що також необхідно враховувати при визначенні індивідуальної тактики терапії постраждалих.