Abstract
У статті проаналізовано особливості метафоричного осмислення світу західноукраїнськими письменниками. Розглянуто комунікативно-прагматичні ситуації, які репрезентують мовленнєві пріоритети письменника у виборі тих чи тих художніх засобів. Метафори є засобом створення індивідуальної мовної картини світу (як відображення лінгвокогнітивного рівня мовної особистості). Західноукраїнські письменники початку ХХ століття стали генераторами несподіваних семантичних конотацій, образно-поетичних смислів, змінюючи повсякденну мову і способи сприймання світу, вдаючись до нових засобів художньої типізації задля психологічної характеристики персонажів.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have