Abstract
Досліджено динаміку вмісту 137Cs у корі крушини ламкої у лісах Житомирського Полісся з часу аварії на ЧАЕС (1991-2018 рр.). Відзначено істотне зменшення величини питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на постійних пробних площах за період спостережень (27 років) – від 4 до 38 разів, тобто темпи зниження питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на різних постійних пробних площах відрізняються у широких межах. Це можна пояснити особливостями екологічних умов кожної пробної площі, а також недосконалістю методичних підходів до відбору зразків. Зменшення питомої активності радіонукліда в корі крушини ламкої зумовлено: природним розпадом 137Cs у ґрунті та в самій корі; жорсткішим закріпленням радіоактивного елементу у ґрунті; зменшенням активності радіонукліда у ґрунті завдяки його надходженню до чисельних компонентів лісових біогеоценозів. Також відзначено зниження рівня щільності радіоактивного забруднення ґрунту – від 2,2 до 3,8 раза, що пояснено розпадом 137Cs, його жорсткішим закріпленням у ґрунті та переміщенням його частини до лісових рослин. Зазначено особливості методичних підходів до відбору зразків ґрунту для визначення величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту, – враховуючи вертикальну міграцію 137Cs у нижчі шари ґрунту, тепер зразки ґрунту необхідно відбирати завглибшки 25 см (на відміну від відбору зразків ґрунту завглибшки 10 см). Виявлено сучасні рівні радіоактивного забруднення та встановлено залежність між щільністю радіоактивного забруднення ґрунту та вмістом радіонукліда а корі крушини ламкої. Простежено лінійну залежність збільшення концентрації 137Cs у корі крушини із збільшенням величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Крушину ламку віднесено до рослин, які помірно накопичують 137Cs.
Highlights
Безпосередньо після аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) цим видом зацікавились радіоекологи, котрі досліджували лісові екосистеми, з огляду на значне його поширення у лісах Полісся України, Білорусі та Росії, широкий екологічний ареал, а також використання у лікувальних цілях
Current levels of radioactive contamination were detected and the relationship between the density of soil radioactive contamination and the content of radionuclide in the bark of Frangula alnus Mill
Summary
На кожній з ППП це зниження було різним. Так, на ППП–11 щільність радіоактивного забруднення ґрунту 137Cs знизилась у 3,8 раза, на ППП–12 – у 4,3 раза, ППП–13 – у 3,6 раза, ППП–17 – у 2,5 раза, ППП–16 – у 2,2 раза, ППП– 18 – у 2,6 раза і ППП–15 – у 2,5 раза. Значне зниження цього показника пояснюємо розпадом радіонукліда, переміщенням його частини до лісових рослин, а також особливостями методичних підходів до відбору зразків для визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Як показали подальші наші дослідження (Krasnov et al, 2015) з часом відбулося заглиблення 137Cs у ґрунті, тому для визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту сьогодні необхідно відбирати зразки завглибшки до 25 см. Простежуємо збільшення цього показника через зростання величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту на ППП. 2. Статистики ряду розподілу середніх величин питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на ППП у 2018 р., Бк·кг-1. Залежність питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої від щільності забруднення ґрунту радіонуклідом у 2018 р. Як і в минулі роки, спостерігаємо поступове зменшення питомої активності 137Cs в корі крушини ламкої на всіх постійних пробних площах Динаміка питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на постійних пробних площах за роками (1991-2018 рр.)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
