Abstract

Актуальність проблеми діагностики та лікування гострих тонзилофарингітів зумовлена значною їх поширеністю серед дитячого населення (від 12 до 17 %). Неадекватно проліковані гострі тонзилофарингіти, особливо зумовлені бета-гемолітичним стрептококом групи А, спричиняють розвиток загрозливих для життя станів та хронізацію процесу. Тому метою роботи стало вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у верифікації стрептококових гострих тонзилофарингітів у дітей для оптимізації стартового етіотропного лікування та запобігання поліпрагмазії. Сформовано дві клінічні групи: I групу становили 10 дітей із діагнозом «гострий стрептококовий тонзилофарингіт», до II клінічної групи увійшло 16 пацієнтів із гострими тонзилофарингітами нестрептококової етіології. У результаті проведених досліджень встановлено, що на етапі ранньої діагностики гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей можна використовувати такий клінічно-параклінічний комплекс: загальна сума балів за шкалою Мак-Айзека понад 4, рівень сегментоядерних лейкоцитів крові понад 50,0 %, показники стимульованого тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) нейтрофільних гранулоцитів крові за цитохімічним коефіцієнтом менше від 0,5 ум.од., резерв НСТ-тесту від 0,15 ум.од., що підвищує ризик виявлення даного захворювання в чотири рази.

Highlights

  • Urgency of the problem of diagnosis and treatment for acute tonsillopharyngitis is due to their considerable prevalence among children population

  • I group consisted of 10 children with a diagnosis

  • which increases the risk of disease detection by four times

Read more

Summary

ДО ПИТАННЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ СТРЕПТОКОКОВИХ ТОНЗИЛОФАРИНГІТІВ У ДІТЕЙ

Тому метою роботи стало вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у верифікації стрептококових гострих тонзилофарингітів у дітей для оптимізації стартового етіотропного лікування та запобігання поліпрагмазії. Ускладнення даного захворювання виникають при ГТФ, зумовлених бактеріальними чинниками, у першу чергу бета-гемолітичним стрептококом групи А (БГСА) [7, 9, 11]. З урахуванням вищенаведеного актуальним вважається пошук нових діагностичних критеріїв для раннього виявлення бета-гемолітичного стрептокока групи А як провідного збудника ГТФ у дітей. З урахуванням практично однакової клінічної картини гострих тонзилофарингітів у дітей незалежно від їх збудників актуальним та перспективним, на нашу думку, є пошук нових допоміжних параклінічних критеріїв ранньої діагностики ГТФ у даної когорти пацієнтів. Метою даної роботи стало вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у верифікації стрептококових гострих тонзилофарингітів у дітей для оптимізації стартового етіотропного лікування та запобігання поліпрагмазії

Матеріали і методи
Результати дослідження
Клінічні групи
Список літератури
Findings
ON THE EARLY DETECTION OF STREPTOCOCCAL TONSILLOPHARYNGITIS IN CHILDREN
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call