ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ГЛОБАЛІЗАЦІЯ» ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗАХИСТ ПРОДОВОЛЬЧИХ ІНТЕРЕСІВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Abstract

Сільське господарство кожної країни функціонує в умовах як внутрішньої конкуренції, так і зовнішніх викликів. Ця теза повною мірою стосується й аграрного сектору України. В умовах глобалізаційних викликів підприємства сільського господарства прагнуть забезпечити якомога вищі результати функціонування. При цьому не завжди враховуються потреби внутрішніх стейкхолдерів, а гонитва за прибутками — знижує рівень продовольчої безпеки країни. Сільське господарство й процеси глобалізації тісно корелюють між собою, свідченням чого є діяльність СОТ щодо квотування обсягів поставок продукції сільського господарства на ринок країн — членів організації. Окремої уваги заслуговують транснаціональні корпорації, діяльність яких підтримуються уряди країн їхнього походження, що не завжди приносить позитивні результати країнам-реципієнтам. Тому важливо дослідити розвиток сільського господарства України в умовах глобалізації та визначити вплив на внутрішніх стейкхолдерів. Продовольчі інтереси населення України враховуються при дослідженні багатьма вченими. Посилення інтеграційних процесів у вітчизняній економіці в умовах глобалізаційних процесів опрацьовані в роботах V. Tanzi, Г. Алояна, О. Білоруса, К. Гудими та ін. За таких умов важливим є дослідження та обґрунтування впливу функціонування вітчизняних (агрохолдингів) та іноземних (ТНК) великих корпоративних аграрних формувань на розвиток вітчизняного сільського господарства. Суперечливість розвитку процесів глобалізації з національними інтересами у сфері сільського господарства супроводжується зниженням урахування продовольчих інтересів населення України, що й потребує додаткового дослідження. Мета дослідження полягає у визначеності впливу процесів інтеграції та глобалізації на розвиток вітчизняного аграрного сектору та врахування продовольчих інтересів населення України. Розкрито зміст дефініції «глобалізація» з економічного погляду. Доведено негативний вплив великих вітчизняних та зарубіжних аграрних холдингів на вітчизняний ринок продовольства та стан земельних ресурсів в Україні. Вказані компанії займаються вирощуванням монокультур, не враховуючи потреби населення країни, де зосереджена їхня діяльність. Отже, вітчизняні та іноземні агрохолдинги можуть завдавати збитків продовольчим інтересам громадян країн шляхом: 1) надмірного продовольчого експорту; 2) надмірного продовольчого імпорту; 3) неконтрольованого використання агрохімічних засобів; 4) тиску на державну адміністрацію з метою просування на внутрішній ринок так званого «сірого імпорту»; 5) тиску на державну адміністрацію з метою просування на внутрішній ринок ГМО-продукції; 6) картельних змов на внутрішньому продовольчому ринку.