Механізм захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України

Abstract

Метою статті є здійснення теоретичного узагальнення та виконання комплексного науково- прикладного завдання щодо формування теоретичної концепції змісту механізму захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України з розробленням пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства та правозастосовної практики. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, шляхом застосування якого було розглянуто правові, функціональні, організаційні та процедурні аспекти захисту прав і свобод людини та громадянина в діяльності правоохоронних органів (їх розвиток, взаємозв’язок та взаємовплив). За допомогою гносеологічного методу було з’ясовано роль Національної поліції України в системі забезпечення прав людини, завдяки логіко- семантичному методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність понять «механізм охорони» та «механізм захисту». Шляхом використання системно-структурного методу досліджено складові елементи такого механізму захисту. Структурно-логічний метод застосовано для визначення основних напрямів оптимізації захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в статті комплексно, за допомогою сучасних методів пізнання, у контексті новітніх досягнень правової науки на системному рівні аналізу й узагальнення висвітлено та запропоновано напрями діяльності Національної поліції України щодо захисту прав і свобод людини. Досліджено специфіку діяльності працівників поліції, спрямованої на захист прав і свобод людини, проаналізовано й узагальнено теоретичні засади та основні аспекти вдосконалення цієї діяльності. Висновки. Ефективне виконання Національною поліцією України завдання щодо забезпечення прав і свобод людини певною мірою залежить від механізму належного правового регулювання цієї діяльності за допомогою законів та інших нормативно-правових актів. Метою такого правового регулювання має бути: визначення кола суспільних відносин, які потребують забезпечення з боку Національної поліції України (в нормативних актах окреслюють зміст, сферу здійснення, перелік суб’єктів, що користуються певними можливостями); висвітлення повноважень (прав, обов’язків) служб Національної поліції України та їх посадових осіб під час забезпечення реалізації прав і свобод громадян, державних органів та їх представників, громадських організацій, а також правова регламентація запобіжних заходів, засобів переконання та примусу, підстав, умов, порядку їх застосування; визначення видів і заходів відповідальності працівників Національної поліції України за невиконання або неналежне виконання повноважень щодо забезпечення прав та свобод громадян (забезпечення принципу законності в діяльності поліцейських). Механізм організаційно-правового забезпечення Національною поліцією України прав і свобод людини – це єдине, цілісно та якісно самостійне явище правової системи, яке є комплексом взаємопов’язаних передумов, засобів й умов, що створюють належні юридичні та фактичні можливості для повноцінного здійснення кожним своїх прав і свобод.