Abstract
Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу.
 Тому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами.
 Встановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%).
 Результати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.
Highlights
Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90 % деревини
Воно характеризується як рідке із коефіцієнтом 0,32
З огляду на характер залісення тракторних трелювальних волоків за розглянутого методу їх лісотехнічної меліорації, можна констатувати, що його застосування цілком забезпечує природне поновлення на цих ерозійно порушених при первинному транспортуванні деревини ділянках
Summary
З метою опрацювання методів мінімізації вищезгаданих проявів, у низці країн Європи і Азії здійснені дослідження з вивчення впливу наземного трелювання деревини на гірських схилах на лісове середовище, зміну величини поверхневого стоку та обсяги знесеного грунту внаслідок влаштування волоків та виконаної на них вантажної роботи (Hríb, & Dvorscák, 1998, Solgia, Najafib, & Sadeghic, 2014, Tomašic, 1998, Williamson, & Neilsen, 2000). З метою встановлення лісівничо-екологічної ефективності робіт з меліорації трелювальних волоків на кожному дослідному майданчику відмічали ступінь розвитку процесів водної лінійної ерозії і встановлювали породний та кількісний склад самосіву і підросту деревних порід, а також його висоту. Які певною мірою характеризують величину трансформації поверхні проїзної частини волоків під час проведення лісотехнічної меліорації, подані в табл.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
