Аналіз можливості використання глибоководних нафтогазовидобувних платформ для умов Чорного моря

Abstract

Освоєння морських нафтогазових родовищ є пріоритетним завданням для розвитку світової економіки, оскільки за останні кілька років близько 70 % нових відкриттів нафто-газових родовищ у світі припало на морські зони та попит на вуглеводні зросте приблизно на 15-20 % протягом найближчих 10 років. Для України набуття самостійності у видобутку енергоносіїв було актуальним до початку війни та буде особливо важливим під час відбудови країни після закінчення бойових дій. До 2014 року рівень освоєння українського шельфу становив близько 3 %, а добовий видобуток в українському секторі шельфу Чорного моря – близько 2 млн. куб. м. природного газу. Проте слід зазначити, що значна частина ресурсів вуглеводнів (27 %) зосереджена на глибинах 5-7 км. 7043.5 млн. т початкових потенційних ресурсів вуглеводнів, або 75,5 % від їх загальної кількості, знаходяться на суходолі, а 2279.2 млн. т (24,5 %) – на шельфі Чорного й Азовського морів [1; 2]. Єдиною українською компанією, яка має право здійснювати увесь комплекс робіт щодо розвідки і видобутку енергоносіїв на морському шельфі, є ДАТ «Чорноморнафтогаз». На балансі компанії – 17 родовищ, із них 11 – газових, 4 – газоконденсатних та 2 – нафтових (рисунок 1). Сумарні запаси всіх родовищ становлять 58,56 млрд. кубометрів газу, 1,231 млн. тонн газового конденсату і 2,530 млн. тонн нафти. Станом на 2014 рік «Чорноморнафтогаз» розробляло 6 газових, 3 газоконденсатних та одне нафтове родовище, мало в експлуатації 10 морських стаціонарних газодобувних платформ та 44 газорозподільні станції. Для нарощування обсягів видобутку у листопаді 2012 року були введені в експлуатацію Одеського та Безіменного газових родовищ. Суботинське газове родовище до 2014 року знаходилось в розробці. До початку російської агресії компанією ДАТ «Чорноморнафтогаз» велися переговори щодо підключення до розробки глибоководних районів моря американських компаній ExxonMobil, Chevron і Texaco, які мають досвід роботи на великих глибинах, для освоєння родовищ у глибоководній частині шельфу Чорного моря (понад 800 метрів). На даний час морська нафтогазова промисловість здійснює стратегічне переміщення в область глибоководних околиць континентів, розглядаючи їх як нове джерело видобутку вугле-водневої сировини.