Abstract

Досліджено шляхи і проблеми зернового експорту України в умовах війни. Основними шляхами відновлення експорту зерна є «смуги солідарності» Україна – ЄС і Чорноморська зернова ініціатива. Проте ці заходи лише частково вирішили проблему експорту зерна з України у 2022 – на початку 2023 р. У 2022 р. відбулося зменшення обсягів експорту українського зерна на 32,6 % порівняно з обсягами попереднього року. Повномасштабна воєнна агресія РФ проти України спричинила різке зростання світових цін на пшеницю, а започаткування «смуг солідарності» й морського зернового коридору посприяли їх суттєвому зниженню, зокрема на зерно. Проте вітчизняні виробники зерна і експортери не змогли скористатися зростанням світових цін на зерно у 2022 р. через збільшення транспортних видатків при перевезенні до портів, зростання маржі посередників з урахуванням ризиків воєнного часу, підвищення вартості фрахту суден тощо. Відповідні втрати в ціні зерна при експорті з України перекладаються по зерновому ціновому ланцюгу переважно на нижню його ланку – виробника зерна. Частка виробника (на умовах EXW) у експортній ціні пшениці 2-го класу зменшилася з 80 % на початку дії морського зернового коридору до 67 % при експорті морським зерновим коридором у лютому 2023 р. Серйозні ризики для повоєнного відновлення українського експорту зерна становлять процеси релокації торговельних потоків на традиційних ринках експорту зернових з Чорноморського регіону, пов’язані, насамперед, із заміщенням українського зерна російським. Розвитку українського зернового експорту сприяло б максимальне дистанціювання від РФ у торговельній політиці щодо експорту продукції у межах Чорноморського регіону за рахунок залучення до торговельних потоків Середземноморського регіону з використанням конвенції щодо правил походження Пан-Євро-Мед.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call